У час Великого посту колись було заведено здійснити паломництво до святих місць. Це могла бути Свята Земля Палестини або ж якийсь санктуарій чи монастир. Люди йшли пішки не один день, молилися, постилися та надіялися отримати ту чи ту благодать від Бога.
У наш час львів’яни мають особливу нагоду: в самому центрі міста «непомітно» існує особливе святе місце — квартира-музей блаженного священномученика Василя Величковського. Здається, що блаженний мученик досі залишається в підпіллі та приймає лише тих, хто шукає Бога чистим серцем.
Тож у час Великого посту не потрібно їхати кудись далеко, варто лише знайти трохи часу, щоб звершити паломництво на площу Соборну, 11/3. Побачити – послухати – помолитись в серці підпільної Церкви в Україні, яке є по своїй природі святилищем. У цьому санктуарії віри та незламності жили, молились та страждали святі українці, з-поміж них і блаженний свщмч. Миколай (Чарнецький), який помер у цій квартирі. Кажучи сучасною мовою, енергетика місця зашкалює, її неможливо не відчути, якщо твоє серце хоча б трохи скрушене та відкрите для віяння Духа.
Також читайте: «Тут говорили пошепки»: мандрівка до дому священномученика Василія (Величковського)
«Моя адреса: Воз’єднання 11, кв. 3»
Наведемо маленький уривок зі спогадів блаж. Василя (Величковського), які записані в книзі «Моя надія — Ісус і Марія». Відбувши 10 років сталінських концтаборів і катівень, блаженний повернувся до Львова.
«За пару місяців викликають мене в штаб і питають куди я хочу їхати, бо сьогодні закінчується мій термін, а завтра мушу покинути табір і вийти за браму вахти. Я здивований і без надуми кажу, що до Львова. Так несподівано скоро минуло моїх 10 літ кари за те, що не хотів відректися Католицької Церкви.
Дня 9 липня 1955 року мені дали довідку звільнення — до Львова. Видали паспорт і гроші на квиток та сказали: “Щасливої дороги!” Якраз на станції стоїть поїзд з написом “Воркута-Львов”. Дають мені цілу лавку, стелю собі, можу сидіти чи лежати, і їду до Львова. Приїхав трамваєм на вулицю, де мешкають мої знайомі, що написали й пообіцяли мені мешкання. Поки я дійшов до їхньої хати, де мешкали, я добре змучився, бо мої пакунки були тяжкі.
За кілька днів мої знайомі знайшли мені мешкання в одної старої пані польки, куди я перенісся. Ще за пару днів я вже був прописаний у Львові. За якийсь час прийняв до себе нашого братчика Іринея (Олексу Манька). І мої ноги знову ходять по землі рідного Львова. А як довго так буде? Лиш один Господь Бог знає, а для нас людей, це тайна! Моя адреса: Воз’єднання 11, кв. 3 (тепер це пл.Соборна, 11/3, ред.). На пару днів я поїхав до старої мами, що жила з моєю молодшою сестрою Варваркою. Потім поїхав до Івано-Франківська і до Тернополя, до старих знайомих. А тоді вертав на своє стале місце у Львові, де, як у великому місті, було досить роботи. Також учив молодих людей, що бажали богословської науки».
Також читайте: Як у Львові вдруге ув’язнили блаженного Василія (Величковського)
До речі, у квартирі-музеї можна не лише відчути дух підпільної Церкви та побачити, як скромно жив блаженний владика в часи гонінь, але й помолитися. Також можна придбати освячену на його мощах олію, образки, вервички та книги, які допоможуть залишатися стійкими у важкі часи, що прийшли на нашу землю. Варто додати, що чимало людей отримали через заступництво блаженного Василія велику благодать зцілення та іншу допомогу. Тож хіба Великий піст не є хорошою нагодою здійснити паломництво у святилище в центрі Львова?
Забігаючи наперед, хочемо повідомити, що з 27 березня і до Страсного тижня в музеї відбуватиметься особлива Хресна дорога, складена на основі життєпису блаж. свщмч. Василія (Величковського), а також відбудеться презентація книги «Спогади». Деталі згодом, ви їх не пропустите, якщо підпишетесь на сторінку музею у фейсбуці.
Квартира-музей блаж. Василія (Величковського) працює щодня, крім понеділка, з 10:00 до 16:00. В неділю — з 13:00 до 16:00. Контактний телефон: (098)4345810 (Тарас).
Фото: квартира-музей блаж. свмуч. Василя (Величковського)/фото Андрій Толстой
Також читайте: Хранитель музею блаж. Василія (Величковського): «Я мовчав про це 10 років, більше не можу»
Добра нагода на Піст: з’явився новий тираж особливої книги про Богородицю
«Коридори мають свою пам’ять»: місцями блаженного Василя (Величковського)
Повязані записи
