Вже зовсім скоро ми радісно вітатимемо одне одного “Христос воскрес”, залишилась доба чи радше півдоби, що відділяє нас від великоднї радості. А поки перед нашими очима – плащаниця. Сьогодні, у Велику суботу, ми споминаємо про зішестя Христа в ад, міркуємо про вічне. Томаш Галік, відомий чеський богослов, коли говорить про діалог між атеїстами і віруючими, згадує останні миті Ісуса Христа на хресті: “Так виглядає людина і світ, якщо на нього впаде темна тінь хреста, – багато людей відчули це за певних історичних подій чи у годинусвого життєвого випадку. Історія Євангелія і цей вид атеїзму пересікаються у момент Ісусового скрику на хресті: “Боже мій, Боже мій, чому Ти мене покинув?”. Однак євангельське послання звучить так: це не єдина можлива перспектива, це не останнє слово. Це лише правда Великої п’ятниці, але після неї – по завершенні довгого очікування мовчазної Страсної суботи – настане світанок, котрий несе ще іншу звістку, не менш правдиву, – хоча багато хто цей світанок проспав”.
Саме тому хресна смерть Христа, окрім болю і страждань, приносить надію і наче відчиняє нові двері для нашої душі, спробу розпочати щось знову і найважливіше – не проспати цей сенсаційний ранок Христового воскресіння. Тому напередодні і впродовж посту, я розмірковую над значенням цього пасхального світанку, а отже – над ефектом порожнього гробу. Це той момент, коли жінки-мироносиці не знаходять свого Спасителя. На їхніх обличчях – здивування і водночас сум, коли бачать відвалений камінь. Порожній гріб – це відчуття невимовного суму за чимось найдорожчим і втраченим.”Не ридай наді мною, Мати, бачачи в гробі Сина, що його Ти в лоні зачала безсіменно; бо воскресну і прославлюся, і вознесу зо славою безупинно, як Бог, тих, що з вірою і любов’ю тебе величають”, – пригадує ірмос Єрусалимської утрені.
Хоча я не дивлюсь телевізор, проте все ж мені стало цікаво, що пропонує українське телебачення глядачеві для того, аби найкраще зануритись у містерію сенсаційного пасхального світанку.
Отож, найбільше великоднього контенту на “UA: Перший”, що не може не тішити з перспективи розвитку суспільного мовлення в Україні.
Впродовж трьох діб у ефірі телеканалу транслюватимуться як і страсні, так і пасхальні богослужіння:
П’ятниця, 14 квітня 2017 року:
22.15 – 24.00 – Хресна Дорога в Колізеї (Рим)
Із суботи на неділю, вночі, Великодні богослужіння:
00:00 – 02:10 – Володимирський собор (УПЦ КП)
02:10 – 03:35 – церква Миколи Набережного (УАПЦ)
03:35 – 05:00 –Успенська Києво-Печерська Лавра (УПЦ)
05:00 – 06:00 – Патріарший собор Воскресіння Христового (УГКЦ)
Неділя, 16 квітня, Пасхальна меса, Апостольське Благословення “Urbi et orbi”:
11:00 -13:30 – площа св. Петра у Римі.
Приємно здивував контент 15 квітня 2017 року, Великої суботи на ще одному центральному українському телеканалі “Інтер”, де 3 12:45 год. до 14:45 год. транслюватимуть наживо сходження благодатного вогню у Храмі гробу Господнього у Єрусалимі, опісля – о 14:45 год. презентуватимуть проект “Паломництво на Святу Землю”, у якому журналісти телеканалу пройшли шлях від Назарету до Голгофи. А з 23:30 год. до 03:30 год. на телеканалі триватимуть пасхальні богослужіння.
На каналі “1+1” у Велику суботу, о 10:00 год., як звичайно глядачі зможуть переглянути черговий випуск програми “Таємний код віри”, де її автор та ведучий протоієрей Георгій Коваленко намагається давати відповіді на проблемні і складні питання, що постають перед Церквою.
“5 канал” традиційно запропонує підбірку великодніх інтерв’ю з духовними лідерами України. Про підготовку і запис таких розмов згадав на своїй сторінці у Фейсбуці журналіст Руслан Поліщук. Великодні інтерв’ю з духовенством можна переглянути у межах рекламних перебивок телеканалу впродовж дня.
На жаль, оце і є скупа пасхальна програма українського телебачення. Кожного року чи у передріздвяни й, чи передвеликодній час дивлюсь центральне польське телебачення. Велика п’ятниця 2017 року – у новинному блоці “TVP Polonia”, у час прайм-тайму (тобто у вечірньому випуску) три перші новини належать Церкві. Чому? Чому українські канали пропонують на Великдень дивитись або, м’яко кажучи, нерозумні шоу, або голлівудські фільми. Час до часу, минулих років на телебаченні у цей час можна було побачити “Страсті Христові” Мела Гібсона, а сьогодні редакційна політика і це вважає непопулярним. Добре, що хоча б кілька телеканалів пригадують українцям, що настає Великдень. Безумовно, святкувати Пасху неможливо через монітор комп’ютера або через телеекран, цією радістю треба тільки ділитися наживо. Проте така-от картина змушує поміркувати, які цінності ми обираємо у нашому суспільстві? Що для нас означає Великдень? Як ми розуміємо погляд Воскреслого?
Бажаю вам і собі пережити цю Пасху не як черговий спомин Церкви, а глибинно зі всім серцем. Нехай Воскреслий прийде до кожного з нас, доторкнеться Своїми пресвятими ранами і зцілить наші душі!
Юліана Лавриш
Повязані записи
