У комуністичній Албанії атеїзм був закріплений у Конституції. Примірника Євангелія було достатньо, щоб відправити людину за ґрати на 10 років — і це якщо пощастить. Церкви були зруйновані, духовенство – страчене, а релігійгне життя цілої нації – загнане в підпілля.
Саме в таких умовах вперше відкрив для себе християнство теперішній Предстоятель Албанської Православної Церкви, Архієпископ Тирани, Дурреса і всієї Албанії Іоан. Про це він розповів в інтерв’ю виданню Orthodox Observer.
«Це не було наверненням», — каже архієпископ Іоан. — «Це було одкровенням».
Предки Архієпископа Іоана були християнами, доки османсько-албанський правитель не навернув південні села до бекташизму — синкретичного вчення, що поєднує православне християнство та суфійський іслам.
Проте на час народження Архієпископа Іоана (який отримав ім’я Фатмір Пелуші) у його родині вже не сповідували жодної релігії. Його перший дотик до священного відбувся на четвертому році навчання в середній школі, коли друг його брата дав йому книгу французькою мовою. Жоден із них тоді не здогадувався, що це було Євангеліє від Івана.
«Коли я читав Євангеліє, то відчув таку ж радість, що й у дитинстві», — згадує архієпископ Іоан. Будучи наймолодшим із восьми дітей, він пригадує, що у процесі дорослішання у нього поступово зникали відчуття захищеності й тепла. Його перша молитва була простою: «Дякую Тобі, Боже, що повернув мені радість дитинства».
Також читайте: О. Тарас Бецель: Зустріч із Христом – це випробування
Він прийняв хрещення 24 червня 1979 року, взявши ім’я на честь святого Івана Хрестителя. Поруч із ним тоді були лише троє осіб: священник, хрещений батько та хлопчина, який стояв насторожі знадвору.
Священник, який його хрестив, о. Косма Кірйо, ризикував усім: іншого священника в північному місті Шкодер на той час уже стратили лише за те, що він провів обряд хрещення.
Коли Албанська Православна Церква відроджувалась митрополит Іоан вшанував о. Косму за роки його служіння, які були сповнені небезпек, висвятивши його в єпископи. Син священника — той самий хлопчик, який стояв на сторожі під час хрещення, — тепер також священник.
Ця особиста історія формує підхід архієпископа Іоана до свого служіння. Коли він говорить про необхідність видимої єдності між Православними Церквами, то спирається на досвід народу, який колись взагалі не мав Церкви і який знає, що означає її воскресіння.
«Видима єдність — це свідчення», — каже архієпископ Іоан. — «Вона дає надію нашому народу та іншим людям, які зараз не мають діалогу».
«Дуже важливо, щоб люди це бачили. Ми можемо зберігати єдність у наших серцях, але цього недостатньо — справжня єдність повинна мати вираження».
У неділю архієпископ Іоан відсвяткував Неділю Православ’я разом із духовенством та ієрархами з десяти різних юрисдикцій. Ця подія, за його словами, є свідченням важливості видимої єдності.
«Ми передали послання, і я бачив реакцію людей», — каже Архієпископ Іоан. — «Усі вони були щасливі; це дає їм надію». У цьому, за його словами, ієрархи несуть відповідальність не лише за себе, але й за свій народ.
В Албанії єдність, яку описує архієпископ Іоан, практикується не лише серед християн, а й між різними релігійними традиціями. Християнські та мусульманські спільноти країни розвинули те, що він називає «діалогом життя», який формується завдяки спільним школам, сусідству та за одним столом.
«Люди живуть разом», — зазначає архієпископ Іоан. — «Можна жити в мирі, якщо ми поважаємо і любимо одне одного».
Головування в міжконфесійних радах Албанії щороку по черзі переходить між релігійними лідерами. «Після закінчення зустрічі ми влаштовуємо спільну вечерю», — пояснює архієпископ Іоан. — «Якщо зустріч проходить у церкві, це робимо ми; якщо в мечеті — це роблять вони».
«Це дає стабільність країні та людям», — каже він. — «Це дружба, а з друзями не воюють».
Він розповідає історію про літню жінку, яка зізналася йому, що завжди відчувала страх, проходячи повз місцевих муфтіїв (ісламських богословів-правознавців). Але після того, як вона побачила мирне та невимушене спілкування архієпископа Іоана з ними, щось змінилося. «Вона сказала: “Тепер, коли я бачу їх разом із вами, все здається мені інакшим”», — переказує Архієпископ Іоан.
«Коли вони бачать нас разом, це передається людям», — зазначає владика.
Також читайте: «Від Пекарської до Мекки». Імам Ібрагім про іслам із львівським обличчям (+ відео)
На запитання про те, як Церква повинна реагувати, коли віру перетворюють на зброю, архієпископ Іоан відповідає однозначно.
«Маніпулювання релігією — це гріх», — каже Предстоятель Албанської Церкви. — «Архієпископ [Анастасій] завжди казав, що питання не в тому, чий бік ти займаєш. Головне — що засуджується несправедливість».
Це переконання визначило позицію Албанської Православної Церкви щодо війни в Україні. «З перших днів російської агресії проти України наша Церква виступила зі заявою», — зазначає архієпископ Іоан. — «Щонеділі на кожній Літургії лунала молитва зі засудженням агресії та молитва до Бога про мир».
«Я вірю, що Церква в Албанії наслідувала приклад святого Іоана Золотоустого», — каже архієпископ Іоан. — «Коли святого Іоана Золотоустого звинуватили в нападках на імператрицю та імператора через його заклики до справедливості, він відповів такими словами: “Я ніколи не виступав проти людей. Я виступав проти несправедливості”».
Архієпископ Іоан наголошує, що християнство вчить всеосяжної та безумовної любові. «Неможливо любити одних і ненавидіти інших», — каже він. — «Якщо в тебе є любов, ти любиш усіх, інакше це не справжня любов».
Він ілюструє це історією румунського священника, який провів у в’язниці 20 років, перш ніж його звільнили завдяки тиску Заходу. Коли він приїхав до Франції, журналіст наполегливо допитувався в нього: чому комуністи ненавиділи християн? Священник виправив його, відповівши, що вони ненавиділи не християн; вони ненавиділи всіх.
«Якщо це ненависть, то ненависть буде поширюватися», — каже архієпископ Іоан. — «Спочатку ви ненавидите іншу релігію; потім ви зненавидите людей вашої власної релігії».
Він наголошує на спільній людській природі, яка об’єднує всі народи. «Святий Григорій Ніський казав, що говорити про людські істоти у множині — це єресь», — зазначає архієпископ Іоан. — «Існує лише одна людська істота, а мільйони осіб, так само як Свята Трійця — це одна Божественна Істота, але три особи».
Він звертається до богослов’я ікони, щоб пояснити, чому міжправославний та міжконфесійний діалог є скоріше духовним імперативом (безумовним духовним обов’язком), аніж просто практичною необхідністю.
«Діалог з іншими людьми є дуже важливим, адже це своєрідне одкровення», — каже він. — «Коли ви починаєте пізнавати іншу людину, ви бачите в ній ікону Бога. І якщо ми дійсно розгледимо цю ікону, ми полюбимо її».
Таке бачення віри могло народитися лише в серці того, хто колись потайки читав Євангеліє, хто приймав хрещення у підвалі, поки хлопчина стояв насторожі знадвору. Архієпископ Іоан сприйняв віру як щось глибоко приховане. Але тепер, каже він, вона має бути видимою — у спільній вечері друзів із різних конфесій, у літній жінці, яка більше не відчуває страху перед своїми сусідами, та у вірянах, що зустрічаються біля спільної Чаші.
Автор: Корінна Робінсон/додаткова редакція: доктор Стратос Сафіолеас
Головне фото: Orthodox Observer/Dimitrios Panagos
Джерело: Orthodox Times
Також читайте: О. Юрій Федів: «Успенська вежа» показує красу Православ’я
Вселенський Патріарх у Люрді відверто висловився про війну в Україні
Андрій Майовець: Ікона як інструмент культурної війни
Повязані записи
