Коли нарешті все це закінчиться? Багато людей задають собі це питання. Але це питання, яке не вартує собі задавати. Відомий філософ Віктор Франкл розповідає нам про те, що ті люди, які пройшли через концтабори і війну, і які чекали на те, що все швидко закінчиться, зазвичай дуже швидко ламалися. Натомість, люди, які концентрувалися на тому, що вони можуть зробити сьогодні, дочекалися і закінчення війни, і перемоги, і звільнення з концтаборів.
Тому дуже важливо є пам’ятати, що коли ми читаємо новини, то дуже часто віримо у фейки. Коли ви вірите в те, що вам подобається, то, зазвичай, вірите у фейк. І тим не менше, коли ви слідкуєте за новинами, коли ви просто переживаєте, то піддаєтеся тому, що від вас не залежить. І найважче в житті – це просто зрозуміти, що від тебе нічого не залежить, що ти нічого не можеш контролювати. Натомість, потрібно концентруватися на тому, що я можу контролювати, що я можу змінити. І уявіть, якби ми більше молилися, аніж читали новини, то користі було би значно більше. І тому дуже важлива порада – концентруйтеся на сьогодні. Тобто, робіть те, що ви можете зробити сьогодні. Друге – робіть те, що ви контролюєте, що можете зробити. Третє – вашу тривогу і переживання перетворюйте у допомогу. Знову ж таки, коли ви просто читаєте новини, то ви нічого змінити не можете, але, коли замість того, щоб забагато читати новин і повторювати говорити про те, в чому ви до кінця не розбираєтеся, візьміть і допоможіть. Кожним вашим вчинком, кожним вашим ділом, навіть коли ви просто сумлінно виконуєте свої обов’язки, ви наближаєте цю перемогу. І тому це є надзвичайно важливо.
Щоб пережити ці темні часи, нам потрібно знайти в них сенс. Звичайно, ми можемо себе запитувати: чому? За що? Чому ми це переживаємо? Але все можна змінити, якщо поставити питання: для чого? І ось ми повинні шукати сенсу у всьому тому, що відбувається. Ми маємо шукати сенсу для нас, як для держави, але шукати і свій особистий сенс. Зрештою, у цій війні є надзвичайно важливий урок для кожного із нас. Війна нам показала, що скільки нервів і часу ми потратили на те, що неважливо. І, власне, шукайте сенсу. Ще раз і ще раз повторюся – мрійте. А для того, щоб мрія чимшвидше здійснилася, – не переставайте допомагати. Адже ця допомога потрібна і нашим воїнам, але вона потрібна і вам, щоб не втопитися в своїх емоціях.
прот. Ігор Цмоканич, сотрудник храму Успіння Пресвятої Богородиці Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ (м. Дрогобич)
За матеріалами відеоблогу прот. Ігоря Цмоканича для ресурсу «Варто – Галицькі Новини»
Повязані записи
