“Сьогодні дякуємо Богові один за одного, а особливо за тих, хто переживає навернення”, – владика Володимир

Бог дивиться на серце людини і готовий прийти до відкритого і щирого серця кожного, незважаючи на те, що було у твоєму житті до сьогодні. У цьому запевнив єпископ-помічник Львівської архиєпархії Преосвященніший Володимир під час проповіді до вірних у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Неділю про Митаря і Фарисея. 

Євангеліє: Лк. 18, 10-14. 

Сказав Господь притчу оцю: 10. – Два чоловіки увійшли в храм молитись: один був фарисей, а другий – митар. 11. Фарисей, стоячи, молився так у собі: – Боже, дякую тобі, що я не такий, як інші люди: грабіжники, неправедні, перелюбці, або як оцей митар. 12. Пощу двічі на тиждень, з усіх моїх прибутків даю десятину. 13. А митар, ставши здалека, не смів і очей звести до неба, тільки бив себе в груди, кажучи: – Боже, змилуйся надо мною грішним! 14. Кажу вам: цей вернувся до свого дому виправданий, але не той; бо кожний, хто несеться вгору, буде принижений, а хто принижується, буде вивищений.

Результат пошуку зображень за запитом митар і фарисей

“Суботній відпочинок, виплата десятин і обрядова чистота”, – три головних питання фарисеїв

“Знову збираємося в недільний день у храмі. Нас християн принципово з храмом багато чого поєднує. Зокрема також саме з цим Гарнізонним храмом. Приходимо сюди, щоб помолитися. У храмі хочемо щось зачерпнути, а щось залишити”, – зауважив проповідник і звернув увагу, що євангельське слово сьогоднішньої неділі хоче нам допомогти у подальшій життєвій дорозі. 

“Перенесімося разом з євангелистом Лукою у храм, де моляться двоє людей: Митар і Фарисей. Вони є героями сьогоднішньої євангельської притчі. Саме слово «фарисей»  –  це відокремлений, відособлений. Фарисеї були однією з трьох давньоєврейських філософських шкіл. Вони також творили певну партію, яка виражала свій релігій напрямок. Три головних питання вивчали фарисеї у законі: суботній відпочинок, виплата десятин і обрядова чистота”, – пояснив владика Володимир.

“Ісус серед фарисеїв також мав друзів. Зокрема Никодима, Йосипа з Ариматеї, можливо й інших. Релігійність фарисеїв обмежувалася обрядовістю суто зовнішнього характеру. Що означало, що якщо людина ззовні виконала приписи, то нічого  більше Богові невинна. В Новому Завіті фарисеї часто є атаковані, що вони чіплялися за якісь дрібнички. Їхня найбільша трагедія полягала в тому, що вони говорячи одне чинили зовсім інше. Для них байдужим є внутрішнє пережиття чи стан душі. Тобто смиренна і щира молитва, чи покаяння. Фарисей знав закон, виконував його. Можна було б сказати, що був побожним, але він все приписував собі і водночас, був гордий і Бога навіть  не потребував. Хіба потребував похвалитися перед Богом, що він є найкращим у цьому світі”, – додав він.

За словами архиєрей хочеться сьогодні поставити Фарисею питання: «Чи ти забув ким ти є створений? Чи ти памятаєш, що все, що маєш є даром від Бога?»

«Боже, милостивий будь мені, грішному»…

Прийшов на молитву також і Митар, – веде далі проповідник, –  хоч митарі не були близькимм до релігії. Вони збирали з людей гроші. Були чиновниками чи слугами окупаційної влади. Їх не любили. Митар є грішним, але він цього свідомий і молиться: «Боже, милостивий будь мені, грішному». Ці слова ввійшли в традицію Церкви,  як Митарева молитва.

“Гордість – перший гріх, який має наслідки до сьогодні. Фарисей у гордості тішиться, що він не є таким, як всі. І це правда, бо він  не вміє подякувати за митаря, який в тій хвилі переживає навернення. Бачимо, як гріх людину руйнує, як вкрадається у людське серце. Важливо зрозуміти, що ні фарисей, а ні митар не були праведними людьми. Проте митар був виправданим за свою покору і таким пішов до дому. Він може радіти Божим прощенням. Доля фарисея була іншою і не тому, що Бог його покарав. Ні, людина сама від Бога втікає. Так, як і перші люди Адам і Єва від Бога втікали, бо згрішили”, – додав єпископ-помічник Львівської архиєпархії.

“Бог шукає людину протягом цілої історії Спасіння”

На переконання владики Володимира, Бог шукав і шукає протягом цілої історії Спасінні. В Різдві прийшов на землю, як дитина, щоб людина могла піднестися до Бога. У Йордані схиляє голову перед  Іваном,щоб людина могла піднести свою голову вгору. 

“Сьогодні дякуємо Богові один за одного. Особливо за тих, хто переживає навернення, якусь переміну у своєму житті. Можливо серце комусь промовляє зробити щось краще, ніж було до цього. Тільки при зустрічі з Богом бачимо власну недосконалість. А зміст нашої молитви відображає чи радше відзеркалює ціле наше життя”, – сказав проповідник.

“Митар був різдвяною людиною”

“Сьогодні заклик до покаяння найперше скеровую до себе, тому що на Святій Літургії також промовляю слова: «Боже, милостивий будь мені, грішному». Хочемо Богові віддати неміч, нашу гріховність, щоб піти до дому з Богом, який нам пропонує любов.  Митар був різдвяною людиною, бо на взір пастухів чи мудреців вмів впокоритися. Можливо хтось з вас ще сумує за різдвяними святами. Ми цьогорічні різдвяні свята відпустили в історію, але залишімся різдвяними людьми”, – додав на завершення Преосвященніший Володимир.