Ця Урочистість є пам’яткою про повернення Господа Ісуса на небо, звідки Він прийшов на землю для нашого спасіння, прийнявши людську природу.
Євангеліє описує, що після Воскресіння Христос багаторазово з’являвся своїм учням. Так було до 40-го дня, коли Він «вознісся на небо й возсів праворуч від Бога» (Мк. 16,19). Однак євангелісти дуже скупі на опис цієї події і не дають детально сам опис Вознесіння.
Євангеліст Лука, наприклад, цю подію описує так: «І він вивів їх аж до Витанії і, знявши руки свої, благословив їх. А як він благословляв їх, віддалився від них і почав возноситись на небо» (Лк. 24, 50).
Євангеліст Матей взагалі не згадує цю подію, а Йоан пише лише у формі пророцтва.
Чому євангелісти приділили так мало уваги події Вознесіння? Чи на Оливній горі сталося щось, що перевищило їхнє розуміння? А можливо, вони зустрілися з реальністю, яку неможливо виразити людською мовою?
Однак у Діяннях Апостолів ми знаходимо трішки більше інформації про цю тайну: «І, сказавши це, коли вони дивилися, знявся угору, і хмара його взяла з-перед очей їхніх. І як вони дивилися пильно на небо, коли він відходив, два мужі стали коло них у білій одежі і сказали: “Мужі галилейські! Чого стоїте, дивлячись на небо? Оцей Ісус, який від вас був узятий на небо, так само прийде, як його ви бачили відходячого на небо”. Тоді вони повернулися в Єрусалим з гори, що зветься Оливною, що близько Єрусалима – день ходи в суботу» (Діян 1, 9-12).
На підставі цього фрагменту ми точно знаємо, що місцем Вознесіння Ісуса є Оливна гора. Саме тут Господь Ісус прийняв муки. Тоді Христос терпів і готувався до смерті на хресті, а тепер показав свою славу як Бог. На місці Вознесіння в 378 р. було споруджено храм з відкритим дахом, щоб засвідчити пам’ятку Вознесіння Ісуса на небо. В 1530 р. цей храм перетворений на мусульманську мечеть і залишається нею і зараз. Однак мусульмани дозволяють католикам на Урочистість Вознесіння Господнього звершити там Месу.
Вознесіння Господнє – це день великої радості не тільки для неба, а й для усього людства. Господь Ісус піднісся на небо і забрав із собою всіх святих. Цей день радісний ще й тим, що Христос повернувся до свого Отця разом із людською природою, в котрій боровся на землі і переміг. Ісус прийняв її для нашого спасіння, коли був зачатий від Духа Святого в лоні Діви Марії. Тепер як Бог-Людина після перемоги над смертю в таємниці Воскресіння і в цій перемозі отримує додаткову славу. Вознесіння є не тільки особистим тріумфом Христа – це і наша перемога, найвища слава нашої людської природи. Адже колись Він і нас до себе візьме, і разом ми прославлятимемо Бога Отця.
Отець Віталій Квапіш
Джерело: https://kmc.media/2
Повязані записи
