«Сповідник святих»: розпочався беатифікаційний процес сповідника св. Фаустини Ковальської

В каплиці Краківських Архієпископів відбулося перше засідання трибуналу в беатифікаційному процесі о. Йосифа Андраша ТІ, що був сповідником святої сестри Фаустини Ковальської. Таким чином процес його беатифікації було офіційно відкрито.

Про це повідомляє сайт Краківської дієцезії.

«У Щоденнику святої сестри Фаустини Ковальської [отець Андраш] є найбільш згадуваним священником – 59 разів. Був її сповідником і духовним провідником на початку її монашества і під кінець життя, аж до смерті у 1938 році», – зазначив о. постулятор Маріуш Бальчерак ТІ.

Отець-постулятор звернувся до митрополита краківського Марека Єндрашевського та членів трибуналу з проханням розпочати та провести беатифікаційний процес о. Йосифа Андраша ТІ.

Слуга Божий о. Йосиф Андраш народився 16 жовтня 1891 року в родині, де було десятеро дітей. Після закінчення гімназії вступив до Товариства Ісуса (Ордену єзуїтів) і через два роки склав обіти. Вивчав філософію і богослов’я. 19 березня 1919 року був висвячений на священника. Помер 1 лютого 1963 р. Був керівником Апостольства молитви в справі посвячення сімей, головним редактором «Вісника Пресвятого Серця Ісуса». Понад два з половиною роки був сповідником святої Фаустини Ковальської, а після її смерті виконував розпочату нею місію поширення культу Божого милосердя та збирав записи майбутньої святої. Також був сповідником блаженної Анелі Салави, блаженної Марії Клеменси Сташевської, Слуги Божого Павла Зофії Тайбер, сестри Каліксти Пєкарчик та інших.

Архієпископ Єндрашевський звернув увагу на те, що о. Йосиф Андраш помер рівно 62 роки тому і увійшов в історію як сповідник святих.

Він пригадав, що Слуга Божий жив у надзвичайний та драматичний час. «Усі згадані постаті є свідками Божого милосердя у справді героїчній мірі. Серед них – і той, хто служив для зміцнення у сповіді: о. Йосиф Андраш», — сказав митрополит.

Він зазначив, що, читаючи спогади святої сестри Фаустини, можна переконатися, що о. Андраш був сповідником, який вирізнявся ясністю розпізнавання і твердістю. «Вислухавши сповіді, отець Андраш дав мені таку відповідь: я тебе ні від чого не звільняю і ти не повинна ухилятися від цих внутрішніх натхнень, але ти повинна все розповісти своєму сповідникові, обов’язково — абсолютно обов’язково, інакше ти заблудишся, незважаючи на ці великі Божі ласки», — записала свята у своєму Щоденнику.

Сестра Фаустина молилася за свого сповідника і його постать назавжди залишилася в її вдячній пам’яті: «Весь той місяць, березень 1968 року, Меса і Святе Причастя в наміреннях о. Андраша, щоб Бог дав йому ще глибше пізнати Свою любов і милосердя», – писала вона. «Звідси наша гаряча молитва до Бога Всевишнього, щоб у Своєму милосерді і у Своїй великій доброті Він дозволив о. Йосифу Андрашу, який зараз на небесах, ще глибше і безмежніше пізнавати Його любов і Його безмежне милосердя», — додав митрополит краківський.

Провінціал Південно-Польської Провінції Товариства Ісуса о. Ярослав Пашинський подякував Богові за відкриття беатифікаційного процесу Слуги Божого о. Йосифа Андраша. Отець здійснював своє служіння під час Другої світової війни та важкого періоду комунізму. «У своєму служінні о. Йосиф Андраш відзначався великою любов’ю до Бога і Його Церкви, сам вів глибоке духовне життя, яке виросло з духовних вправ святого Ігнатія Лойоли. Він допомагав іншим, особливо богопосвяченим особам, зростати у святості», — сказав він і зазначив, що о. Андраш також активізував мирян, долучаючись до розбудови церковної спільноти. Він назвав його «великим другом Пресвятого Серця Ісуса». «Отець Йосиф Андраш є тим, хто пробуджує надію, вказуючи на Боже милосердя. Це той, хто, живучи в глибокій єдності з нашим Спасителем, черпав із Його Пресвятого Серця», — додав о. Ярослав Пашинський.

Сайт, присвячений Слузі Божому о. Йосифу Андрашу (польською мовою)

Також читайте: Про останній рік з життя сповідника св. Фаустини Ковальської — блаж. о. Міхала Сопочка

Культ Божого Милосердя у Львові: понад 75 років виправданої надії

Що спільного між Образом Божого Милосердя і Торжеством Православ’я?