Сьогодні, 31 січня, Церква вшановує пам’ять знаменитого салезіянина і педагога отця Івана Боско. Він став найближчим товаришем для молоді і вмів знайти підхід навіть до найпроблематичніших підлітків. Про своє покликання він пізнав зі сну, який побачив у дев’ять років. А сьогодні його величають як “апостола та учителя молоді”.
Мати Маргарита – матір Івана Боско та Ораторію
Найбільшу підтримку отець Боско отримував від своєї мами Маргарити. Адже саме удвох вони заснували Ораторій. Жінка супроводжувала і підбадьорювала свого сина змалечку, у важкі часи початків Ораторії та праці з хлопцями. Ті настанови та віру, якої навчала жінка, згодом навчатиме і сам Іван Боско, ввівши релігійну формацію. Маргарита стала вихователькою, форматоркою і першою євангелізаторкою дітей Ораторію. Так Іван Боско висловлювався про діяльність своєї матері: «Її найбільшою турботою було виховати своїх дітей в релігії, привести їх до послуху і зайняти їх речима, найбільш відповідними до їхнього віку. Вже змалечку вона сама навчила мене молитов, як тільки я був здатен молитися разом з моїми братами, зранку і ввечері ми клякали на коліна і всі разом молилися третину Вервиці».
Натхненник отця Боско у батьківській турботі
Отець Боско у своєму служінні зростав під керівництвом о.Калоссо, теолог Малорія і о.Кафассо, які стали духовними батьками для хлопця. Саме цю модель довірливого і зрілого батьківства він передав учням Ораторію, що стало характерним у салезіянській місії. В особливо довірливих і відкритих стосунках Іван Боско був із отцем Калоссо. Священник навчав хлопця духовного читання, молитовної медитації та заохочував до Святої Євхаристії. У вільні дні хлопець проводив весь свій вільний час разом із отцем.
У пошуках Божого провидіння
Отець Іван Боско не соромився просити допомоги в інших. Адже все, що він просив, було заради місії, – розвитку Ораторію та дітей. Здавалось, салезіянин мало турбувався проблемами і думав про майбутнє, оскільки повністю довіряв Богу, адже ще його мати навчила такому: “Бог про все подбає”. Також священник ніколи не відкладав грошей на майбутнє. Іван Боско вірив, що труднощі з’являються у той момент, коли людина забагато думає наперед. Якщо вона діє лише за своїми силами, то таким чином ухиляється від Бога.
Прихильність проблемної молоді до отця Боско
Отець Боско навчав довірливих і люблячих стосунків між підлітками й пастирем-вихователем. він легко міг завоювати серце, довіру, відкритість хлопця через конкретні жести. Він старався зрозуміти і співпереживати кожному, пропонував свою допомогу чи міг здійснити бажання хлопця. Отець Боско відкривав перспективи кожного із учнів та сприяв їхній реалізації. Його метою було створити ідеальні умови для духовного росту: звільнити від тягарів, очистити від гріха, спрямувати до нових вершин; вказати на прості, але щоразу серйозніші цілі; допомогти поглибити стосунки з Богом і зростати у чеснотах; допомогти відчути смак духовного життя.
Присутність Богородиці у житті святого
Про свою підтримку Богородиця засвідчила маленькому Івану уві сні. Коли хлопчику було дев’ять років, йому наснилося, як на галявині між собою билися хлопці, і він сам вирішив спробувати долучитися до сутички. Відразу він побачив перед собою білу постать, яка сказала: “Не стусанами, не силою маєш здобути їх, а примирити, змінити їх зможеш лише доброю своєю поведінкою, лагідністю”. Коли хлопчик запитав, як йому це вдасться, постать відповіла: “Я дам тобі вчительку, яка тебе буде виховувати і супроводжувати”. Відтоді отець Боско розуміє, що Пресвята Богородиця буде поруч з ним все життя, упродовж його служіння.
Попри значні перешкоди та труднощі, отець Боско завжди залишався спокійним. Маючи великі борги, він планував майбутні проєкти для розвитку Ораторію та безкоштовного утримання хлопців у нових пансіонах. Занепокоєні товариші питали священника, як він впорається із розплатою боргів. На що отець відповідав: “Я маю великого збирача пожертв, що здобуває поживу для моїх пташенят. Її ім’я – Марія Помічниця християн”.
Шедевр отця Боско – Домінік Савіо
Одним із вихованців священника був Домінік Савіо, який помер у п’ятнадцятирічному віці. Отець Боско розпізнав в юнакові особливий дар любові до Бога. Коли салезіянин вирішив зробити хлопцеві подарунок і запитав, чого би той хотів отримати, Домінік відповів: “Я хочу стати святим”. Попри застороги отця Боско, юнак ніс великі покути та пости. За цю праведність та вірність Домініка Савіо проголосили святим.
За матеріалами сайту Салезіяни святого Івана Боско, УГКЦ
Повязані записи
