Ближчий погляд на католицьке вчення відкриває різку правду: хоча молитви дійсно потужні, самі лише «думки» не досягають нічого в надприродному порядку.
Автор: Марк Хаас
У моменти трагедії для політиків, знаменитостей та громадських діячів стало майже інстинктивним заявляти, що «у своїх думках і молитвах» вони з тими, хто постраждав. Ця фраза стала настільки поширеною, що втратила свою силу. У багатьох колах вона навіть стала об’єктом насмішок — критики звинувачують її в тому, що вона є порожньою заміною значущих дій. Однак захисники наполягають, що це хоч якийсь жест співчуття. Але ближчий погляд на католицьке вчення відкриває більш гостру правду: у той час як молитви справді потужні, самі лише «думки» не дають нічого в надприродному вимірі.
Що означає молитися? Слово «молитися» саме по собі означає просити [англійською]. У староанглійській мові можна було почути вираз «pray tell» — звернення до іншої людини з проханням дати відповідь або пояснення. Молитися в найточнішому сенсі — це просити Бога про допомогу, милість або благодать. Це рух серця, спрямований до Творця, а не просто почуття, яке ми тримаємо в собі.
Святе Письмо постійно закликає нас до молитви. Ісус прямо говорить: «Просіть — і дасться вам; шукайте — і знайдете; стукайте — і відчинять вам» (Матвія 7, 7). Святий Павло закликає солунян «моліться невпинно» (1 Сол. 5, 17).
Катехизм Католицької Церкви навчає: «Молитва є восходженням душі до Бога або проханням до Бога про відповідні блага» (ККЦ 2559, цитата св. Івана Дамаскина). Далі сказано:
«Якою б не була мова молитви (слова і жести), молиться ціла людина. Але, визначаючи місце молитви, Св. Письмо іноді говорить про душу або дух, а ще частіше — про серце (понад тисячу разів). Власне, молиться серце». (ККЦ 2562).
Таким чином, молитва — це не розмите поняття чи «позитивні вібрації». Це не просто «мати хороші думки». Це реальна, жива зустріч із Богом.
Чому лише самих «думок» недостатньо
Думки, хоч би якими добрими вони були, не мають надприродного результату. Думки про того, хто страждає чи зазнав утрати, можуть викликати в нас співчуття, і в цьому сенсі вони можуть підготувати ґрунт для справжньої милосердної любові. Але самі по собі вони нічого не роблять для душі іншої людини.
Свята Тереза Авільська одного разу сказала: «Молитва — це ніщо інше, як дуже близьке спілкування між друзями; це означає часто знаходити час, щоб побути наодинці з Тим, про кого ми знаємо, що Він нас любить». Думати про людину — це не те саме, що підносити її до Бога в молитві.
Так само Папа Бенедикт XVI навчав: «Молитва не є аксесуаром чи зайвим навантаженням, вона є питанням життя і смерті. Тільки ті, хто моляться, тобто довіряють себе Богу з синівською любов’ю, можуть увійти у вічне життя» (Загальна аудієнція, 16 травня 2012 р.). Зверніть увагу — він не каже «тільки ті, хто роздумують». Те що перемінює — це молитва.
Катехизм сам підкреслює, що молитва є дієвою: «Молитва — це життєва необхідність. Доказ через протилежність не менш переконливий: якщо ми не дозволяємо Духу вести нас, ми повертаємося до рабства гріха» (ККЦ 2744). Молитва підносить нас до життя Бога. Лише самі думки не змінюють нас.
Заклик відновити молитву
Виклик для католиків сьогодні — повернути впевненість у тому, що молитва дійсно має значення. Сам Ісус молився постійно: Він усамітнювався в горах; Він уставав рано вранці; і навіть у Своїй агонії в Гефсиманії Він підносив Своє серце до Батька. Якщо Син Божий молився, то наскільки більше повинні молитися ми?
Святий Отець Піо, відомий своїм невтомним заступництвом, одного разу сказав: «Молитва — це найкраща зброя, яку ми маємо; це ключ до Божого серця». Замінити молитву «думками» — означає відкласти єдину зброю, яку Христос насправді дав нам у руки.
Наступного разу, коли станеться трагедія, не знецінюймо нашу відповідь банальностями. Скажімо чітко: Я молитимусь за вас. Ще краще: Я вже молюся за вас. Світові потрібно менше наших думок і більше наших молитов. Думки швидкоплинні, несуттєві, замкнені в собі. Молитви ж потужні, дієві та ґрунтуються на Божій обітниці. Як нагадує Катехизм, «Християнська молитва і життя є нероздільні» (ККЦ 2745).
Тож скажімо впевнено: Так молитвам! Ні думкам. Бо молитви досягають Неба та зводять Небо на Землю.
Автор: Марк Хаас — католицький композитор і лектор. Він працює директором музичного відділу в парафії Ave Maria в місті Ave Maria, штат Флорида. Відвідайте його вебсайт за адресою www.markhaasmusic.com.
Також читайте: Хто такий Джон Ньюмен? Як новий Учитель Католицької церкви їй протистояв
О. Ігор Гнюс OP: «Здебільшого молитва – це не біг на коротку дистанцію, це марафон»
О. Яцек Салій OP: За кого нам молитися?
Повязані записи
