Щороку у світі 1 грудня відзначають День боротьби зі СНІДом. За даними Центру Громадського Здоров’я лише за жовтень 2021 року в Україні офіційно зареєстрували 945 нових випадків ВІЛ-інфікованих, у 231 пацієнта діагностували СНІД, а 136 людей померли від СНІДу. В Україні близько мільйона людей не знають, що мають гепатит С. Боротьба зі СНІДом є один із напрямів діяльності соціального служіння ПЦУ мережі «ЕЛЕОС-УКРАЇНА». А засновником платформи і головою правління є отець Сергій Дмитрієв.
Початково отець Сергій працював з безхатченками й дітьми без житла. На початку двохтисячних почалося його священиче служіння ВІЛ-інфікованим людям у Херсонській області, де був найвищий рівень захворюваності по всій Україні.
“У моєму служінні траплялися різні соціальні групи людей, які потребували моєї допомоги. Серед них були наркозалежні, які страждали від СНІДу. Щоб допомогти таким людям, я мав спершу розібратися, що несе за собою ця інфекція і хто ці люди. Вивчаючи проблему та комунікуючи з такими людьми, так я натрапив на доброчинну організацію «100% життя», яка підтримує всіх, хто зіштовхнувся з такою хворобою”, – говорить отець Сергій.
І до сьогодні в суспільстві побутує чимало міфів та стереотипів про ВІЛ-інфекцією. Це призводить до виникнення упереджень і стигматизації хворих. Помилково вірять, що ВІЛ передається через дотик, слину чи повітря. Натомість захворіти можна лише через обмін такими тілесними рідинами як кров, сперма, фізіологічні виділення з піхви і грудне молоко. Однак такі страхи, як переконує отець Сергій, побутують і серед священників.
“Через обійми, поцілунок чи потискання руки з ВІЛ-інфікованою людиною неможливо заразитися. Помилково вважають, що ВІЛ начебто загрожує лише наркозалежним та людям з низькою соціальною відповідальністю. Однак передача інфекції здійснюється статевим шляхом серед звичайних людей, які не мають справи з комерційним сексом чи наркотиками. І вони просто не здогадуються про свій позитивний статус, думаючи, що їх це просто омине”, – додає священник.
Інфекцію супроводжує ряд інших вірусів, таких як гепатит С, туберкульоз тощо. Отець Сергій наголошує, що недуга вражає будь-кого, попри зловживання наркотичними препаратами чи веденням статевого способу життя. І навіть богопосвячені особи та віряни потрапляють в зону ризику.
“ Потрапити у таке становище може кожен. І навіть серед священників є випадки з ВІЛ, – говорить отець Сергій. – Хоча вони і живуть в “чистості”, але не лише через статеве життя передається ВІЛ-інфекція. Та вони не розголошують про свій статус через стигму дискримінації. Священники, як і будь-хто інший, можуть стати інфікованими не лише через ризикований спосіб життя. Кожен може хворіти бодай тому, що є людьми”.
Стигматизація і страх недуги серед вірян перешкоджає боротьбі з вірусом, як вважає священник. Відсутність відповідної освіти та своєчасної підтримки провокують загострення проблеми та стосунків у межах Церкви. Щоб подолати вірус, Церква і суспільство мають сприяти профілактиці запобігання ВІЛ/СНІДу та підтримати тих, хто став інфікованим.
“Проблема на деяких парафіях в тому, що досі існує страх інфікованих. Церква має не боятися і звинувачувати таких людей, а проповідувати та підтримувати. Якщо хтось з рідних розповів про свій позитивний статус, важливо сказати такі слова: неважливо як ця людина захворіла, а як вона буде лікуватися. Крім того, проінформувати людину про лікування. Вживання ліків пригнічує вірус людини і вона є цілком безпечною для інших. А Церква має наголошувати на профілактичних заходах, проводити навчальні тренінги в церковно-мирянських колах та запровадити уроки статевого виховання серед дітей (наголошує – не сексуального). Щоб дітей не спіткала біда, їм треба пояснити – ніхто не має права посягати на їхнє тіло, навчити їх відстоювати свою гідність. Ми не можемо засуджувати інших, а лише спробувати зрозуміти, підтримати і допомогти, хто в цьому потребує”, – наголошує священник.
Одним із чільних кроків Церкви з боротьбою вірусу стала публікація першого посібника про ВІЛ/СНІД. Сьогодні за книгою “ВІЛ: ВІРА, НАДІЯ, ТОЛЕРАНТНІСТЬ” вже викладають у вищих духовних навчальних закладах для студентів-семінаристів. У цьому посібнику розглядають питання ВІЛ/СНІД, як підтримати і допомогти інфікованим людям, а також представлені особисті історії людей з ВІЛ-позитивним статусом.
Сучасна антиретровірусна терапія дозволяє повноцінно жити усім людям з ВІЛ-позитивним статусом. Щоб вчасно виявити та ефективно лікувати віруси – необхідно регулярно проходити обстеження. В Україні тестування на ВІЛ і гепатити є доступним і безкоштовним. Отець Сергій заохочує священників долучитися до тестування, щоб дати приклад іншим – не боятися і вчасно діагностувати хворобу, про яку можуть і не здогадуватися.
Підготувала: Наталя Стареправо, фото з особистого архіву о. Сергія Дмитрієва
Повязані записи
