Свято небесної слави: Римо-католицька церква святкує Урочистість Внебовзяття Пресвятої Діви Марії

15 серпня Римо-католицька церква святкує Урочистість Внебовзяття Пресвятої Діви Марії – одне з найбільших Богородичних свят. Вже наступного року цього дня до святкування приєднаються вірні УГКЦ та ПЦУ, які з першого вересня переходять на новоюліанський календар. Проте й Західна, і Східна Церкви незалежно від календарного прив’язання вшановують подію Успення Богородиці особливим торжеством. 

Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (лат. Assumptio Beatae Mariae Virginis) — один із чотирьох Марійських догматів Католицької церкви. За католицьким догматом, після закінчення земного життя Діви Марії, її душа і тіло були взяті до Небес. Після цього Богородиця була коронована як Цариця Небесна.

Вчення про Внебовзяття існувало в Церкві з часів середньовіччя, але було визнано догматом лише 1 листопада 1950 року Римським Папою Пієм XII в апостольській конституції «Munificentissimus Deus». Догмат підтримав Другий Ватиканський собор у конституції «Lumen Gentium».

«Правда про славне Внебовзяття Пресвятої Діви Марії з душею і тілом відома в Церкві і шанована протягом багатьох століть. Упевненість в тому, що тіло Богородиці не могло розкладатися, як це буває з тілом звичайної людини, як наслідок первородного гріха, була виражена в історії Церкви у багатьох свідченнях, згадках і слідах», – зазначає сайт Римсько-католицької церкви в Україні. «Як підкреслив Святіший Отець Пій ХІІ у Апостольській конституції Munificentissimus Deus… це вічне переконання в Церкві виразно підтверджують численні святині віддані Богу під титулом Внебовзяття Пресвятої Діви Марії задовго до проголошення цієї догми у 1950 році. Про це свідчать також ікони, що в храмах користуються великою пошаною серед вірних. Також літургійні книги від часів давнього християнства як східного, так і західного обряду Церкви підтверджують літургійні святкування цієї таємниці віри. Вони називають це свято “Успінням” або “Внебовзяттям Діви Марії”. Всі вони в один голос стверджують, коли Матір Божа перейшла від земного життя до неба, Її святе Тіло згідно з Божею волею отримало те, що відповідало гідності Матері Втіленого Слова та іншим наданим Їй привілеям (цитата з Munificentissimus Deus)».

Також читайте:  С. Лідія Зембович: «Свято Внебовзяття Діви Марії підкреслює, що життя смертю не закінчується»

Ще одним аргументом Внебовзяття визнають факт відсутності стверджень про гріб Богородиці: «Якби християни не вірили у Внебовзяття Матері Христа, то з впевненістю можна сказати, що оточували би честю і пошаною місце Її вічного спочинку, як є з гробом св. Петра або інших апостолів». Про істину Внебовзяття Пресвятої Діви Марії говорили також Отці і Вчителі Церкви, хоча питання Її відходу до Неба було дискусійним протягом багатьох століть. «Теологи підкреслювали, що привілей Внебовзяття Діви Марії повністю погоджується зі Святим Письмом. Серед святих, які говорили про таємницю Внебовзяття варто згадати св. Антонія з Падуї, св. Альберта Великого, Св. Тому Аквінського, Св. Бернардина з Сієни, Св. Роберта Белларміна, Св. Франциска Сальського, Св. Альфонса», – підкреслюють в РКЦ. 

Поступово понтифіки надавали щораз більш урочистий характер святу Внебовзяття. Святий Сергій І ввів спеціальні марійні процесії, згадуючи при цьому теж свято Народження, Благовіщення, Очищення і Успіння Пресвятої Діви Марії. Папа Лев IV радить урочисто святкувати Внебовзяття Пресвятої Богородиці. Відтак ім’я цього празника починають носити великі святині різних обрядів. Для Львова свято Внебовзяття Пресвятої Діви Марії має особливе значення: саме його ім’я носить Латинський катедральний собор – Митрополича базиліка в самому серці міста. 

Святкування наповнене багатьма звичаями. Існує традиція в цей день приносити перші плоди нового врожаю в дар церквам та каплицям, присвяченим Діві Марії. Також в день Успення часто освячують квіти. Свято супроводжується урочистими богослужіннями, церковними процесіями й театральними дійствами.

Також читайте: Урочистість Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в традиціях різних народів Європи

«… Проголошуємо, висловлюємо і характеризуємо як догму об’явлену Богом: що Непорочна Матір Бога, Діва Марія, після закінчення земного життя з душею і тілом була взята у небесну славу», – такими словами Папа Пій ХІІ проголосив догму про Внебовзяття. «Серед теологічних аргументів які Святіший Отець перераховує обґрунтовуючи цю істину, варто пригадати, що Матір Божа є найміцніше з’єднана з Божим Сином і розділяє Його долю. Оскільки в Ній був зачатий Ісус-Спаситель, Вона Його годувала, носила на руках, не можливо, щоб після свого земного життя була тілом відділена від Нього. Ісус Христос як найбільш досконалий виконавець закону, Котрий віддає славу Предвічному Отцю, не міг не вшанувати своєї улюбленої матері. Необхідно було, щоб Богородиця Діва, найміцніше з’єднана зі своїм Сином у боротьбі з дияволом, і як Та, Яка мала привести до найповнішої перемоги над гріхом і смертю, була взята з душею і тілом до неба. Катехизм Католицької Церкви підкреслює: “Внебовзяття Марії є особливою участю у Воскресінні Її Сина і випередженням воскресіння інших християн”», – зазначають в РКЦ.

Це свято стало натхненням для численних митців, його урочисто святкують у багатьох країнах, вшановуючи Діву Марію. А для кожної людини Внебовзяття Діви Марії пригадує про вічну славу Неба і непроминаюче життя у Бозі, запевнюючи в майбутньому воскресінні.