Монастир редемптористів у Кохавині (селище Гніздичів на Стрийщині) запрошує на прощу з нагоди ювілейного року святого Герарда Маєлли. Паломництвом святкуватимуть 300-ліття з дня його народження.
Про це монастир повідомляє у фейсбуці.
Проща до Кохавини присвячена Ювілейному рокові святого Герарда Маєлли, який відзначає Згромадження Найсвятішого Ізбавителя. У 2026 році з дня народження святого виповниться 300 років.
У Кохавинському монастирі молитимуться за дітей та сім’ї, а також відбудеться освячення Хресної дороги.
«Приїжджайте з родинами, дітьми, друзями – щоб у молитві й спільноті подякувати Богові за всі отримані ласки та випросити нові. Кохавина чекає на вас!», – запрошує монастир.
Паломництво відбудеться у суботу, 18 жовтня.
Програма прощі
11:00 – Архиєрейська Літургія (очолює владика Володимир Груца)
12:30 – благословення сімей, дітей
13:00 – освячення Хресної дороги
Герард Маєлла (італ. Gerardo Maiella, 1726-1755) — католицький святий-редемпторист, чудотворець, покровитель матерів і дітей. З шістнадцяти років робив спроби вступити в монастир (йому відмовляли через слабке здоров’я), навіть задумувався про створення власного чернечого Ордену. За вісім років таки зміг вступити в Згромадження редемптористів і склав монаші обіти в1752 року приніс монаші обіти. Прожив у Конгрегації, як брат-помічник, близько 5 років. Герард відрізнявся особливою ретельністю в спасінні душ та з особливою точністю дотримувався статуту Ордену. Прославився своєю любов’ю до вбогих, терпеливістю у випробуваннях, багатьох людей підтримував як духовний наставник через листи .Ще за життя прославився чудесами; мав дар зцілення і пізнання людських сердець. Помер в Матердоміні 16 жовтня 1755 року. 29 січня 1893 року Папа Лев XII беатифікував Герарда, а 11 грудня 1904 року Папа Пій X канонізував його.
Ім’я святого Герарда носить монастир Згромадження Найсвятішого Ізбавителя в Кохавині (селище Гніздичів Стрийського району Львівської області), де розташований новіціят редемптористів. Історія Кохавинської святині пов’язана з появою в лісі на дуплавому дубі ікони Богородиці невідомого автора і походження. За переказами, 1646 року власниця м. Руда Анна Воянковська побачила ікону, коли проїжджала кохавинським гаєм до Жидачева – її коні зупинилися і клякнули, не рухаючись, аж доки господиня не вийшла з карети помолитися. В 1650 році ікону, що вже прославилася чудами, перенесли до парафіяльної церкви в Руді. Через 30 років у лісі спорудили капличку, в якій ікону помістили для почитання, і відтоді до цього місця почали приходити паломники з різних куточків Галичини. У травні 1755 року Архиєпископ Львівський Миколай Вижицький проголосив кохавинську ікону чудотворною. 15 серпня 1912 р. відбулася коронація ікони папськими золотими коронами. Від 1931 року чудотворним місцем опікувалися єзуїти. З наступом радянських військ вони переїхали до м. Глівіци (Польща), куди забрали і Кохавинську ікону; там вона перебуває дотепер. З виходом УГКЦ з підпілля у Кохавині почав діяти монастир Згромадження Найсвятішого Ізбавителя. 30 травня 2000 року колишні мешканці Кохавини привезли з Польщі точну копію ікони Матері Божої Кохавинської, яку зараз вшановують у відпустовому місці.
В Архикатедральному соборі святого Юра у Львові (пл. св. Юра, 5) зберігається ікона з мощами святого Герарда. У перший понеділок місяця тут відбуваються вечірні чування зі святим Герардом, присвячені молитві за медичних працівників, під час яких присутніх благословляють мощами святого та помазують єлеєм. Щопонеділка після вечірньої Літургії, яку звершують о 18:00, у храмі служать молебень до святого Герарда.
Також читайте: Куди поїхати на вихідні? 5 причин відвідати Кохавинський монастир св. Герарда
О. Володимир Борейко: Коли народилася Пресвята Богородиця і чому ми це святкуємо (відео)
«Будьте відважними»: три історії від о. Юрія-Антонія Меуша ЗНІ про зцілення душі і тіла
Повязані записи
