5 серпня в Україні вшановують Почаївську чудотворну ікону Пресвятої Богородиці. Це одна з найвідоміших українських святинь, особлива, зокрема, тим, що її визнає й почитає і Східна, і Західна Церква. Зберігається вона в Почаївській Лаврі (с. Почаїв Кременецького району Тернопільської області).
Історія чудотворної ікони нерозривно пов’язана із монастирем у Почаєві. Із ним вона протягом кількох століть пережила облоги й війни, і незалежно від змін конфесійної приналежності обителі залишалася знаком видимої Божої благодаті.
Дорога ікони до Почаївського монастиря
Достеменно походження ікони невідоме. Почаївському монастиреві її 1597 року подарувала Анна Гойська, що володіла Почаєвом у другій половині XVI століття. Вважають, що їй цю ікону подарував грецький митрополит (згодом — константинопольський патріарх) Неофіт. Відтоді образ став святинею дому Гойської, аж доки, за переказами, сталося зцілення брата Анни Пилипа. Коли сліпий від народження прозрів, ікону урочисто перенесли на Почаївську гору.
Також читайте: Почаївська чудотворна ікона Божої Матері
У 1623 році небіж (за іншими даними – онук) Анни Гойської каштелян белзький Анджей Фірлей забрав святиню з монастиря, проте 1644 року повернув її назад. Перекази розповідають, що дружину Фірлея опанував злий дух, і за порадою ігумена Іова Заліза він віддав ікону монастиреві. За історичними даними ж ігумен склав скаргу до Коронного трибуналу в Любліні, який 1643 року виніс вирок на користь преподобного Іова і зобов’язав каштеляна повернути ікону.
Саме цій святині приписують захист Почаївського монастиря від татарського нападу на початку серпня 1675 р. Монастир був погано укріплений, але попри те напад вдалося відбити. За переданнями, побачивши чудесну оборону обителі, коли зброя нападників поверталася на них самих, дехто з татар навернувся і навіть залишився монахами у монастирі.
З 1713 по 1832 рр. Почаївський монастир належав Чинові святого Василія Великого УГКЦ. За цей період У монастирських хроніках збереглися записи про 539 випадків зцілення, приписуваних іконі Пресвятої Богородиці Почаївської.
Навернення Миколи Потоцького
В особливий спосіб пов’язане із монастирем життя канівського старости Миколи Василя Потоцького, польського магната і мецената. За переказами, вельможа, що мав славу нестримного і жорстокого скандаліста, пережив глибоке навернення, зокрема і завдяки Почаївській святині: у нападі люті намагався вбити візника, коли на дорозі поблизу Почаєва їхня бричка перевернулася, але слуга почав палко молитися до Почаївської Богородиці, а зброя пана відмовила. Розцінивши цей епізод як Божий знак, граф Потоцький відвідав монастир, після чого почав його фінансувати зводив численні храми, і навіть завершив своє життя, ставши ченцем Почаївського василіянського монастиря. Тут помер і був похований у крипті зліва від головного входу в Почаївському соборі. Його дружина, Маріанна з Домбровських, стала монахинею-кармеліткою.
Саме з ініціативи і на прохання Миколи Потоцького 1773 року Папа Римський Климент XIV прислав для ікони дві корони з чистого золота: одну для Діви Марії, іншу для маленького Ісуса. Коронував ікону луцький єпископ УГКЦ Сильвестр Рудницький. З того часу більшість списків (копій) цієї ікони, як православних, так і католицьких, пишуться з коронами. 19 червня 2023 року, Державне підприємство «Укрпошта» видало поштову марку, присвячену 250-річчю коронації Почаївської чудотворної ікони Божої Матері, яка відбулася у Почаївському василіанському монастирі у вересні 1773 року. На ній представлено зображення з чудотворної ікони на тлі малюнка Почаївського храму і монастиря з історичної гравюри Федора Стрельбицького.
Також читайте: Василіани попросили: «Укрпошта» видала марку до річниці коронації Почаївської ікони Богородиці
Образ Почаївської Божої Матері, яка вважається небесною покровителькою Волині, був дуже популярний по всій Україні. Шанують її в країнах, де православ’я як конфесія домінує. За версією деяких дослідників, ікона, що зараз перебуває в Успенському соборі ікона не є власне оригінальною (при покиданні стін обителі її з собою начебто взяли монахи-василіяни). В червні 2023 року музейники з м. Нововолинська на горищі волинського храму знайшли унікальну 300-річну ікону Почаївської Божої Матері. Пам’ятка іконописного мистецтва була створена у XVIII ст., тому її вік становить приблизно 300 років. Однак, крім стародавності, під зображенням ікони Почаївської Божої Матері, може бути й інша ікона, написана у XVII ст. Релігійна громада передала пам’ятку в історичний музей м. Нововолинська, де на неї чекають комплексні дослідження.
Зцілення немічних тілом і духом: у яких потребах звертаються до Почаївської Богородиці
Втім, попри історичні неточності, а також і теперішню приналежність Почаївської Лаври УПЦ МП, паломництво на Почаївську гору не припиняється, а ікону продовжують вшановувати, зокрема й у багатьох списках, що зберігаються у храмах по всій Україні. У Львові також відзначають свято Почаївської ікони. Архикатедральний Собор святого Юра УГКЦ, де є її копія, запрошує ушанувати святиню молитвою Вечірні 4 серпня о 17:00. У день свята, 5 серпня, після Божественної Літургії о 9:00 у Соборі звершать Молебень до Пресвятої Богородиці. А всі охочі мають можливість прийти і помолитися перед іконою.
До ікони Божої Матері Почаївської особливо звертаються за зціленням від сліпоти, застарілих і тяжких недуг, за визволенням полонених, а ще – за оздоровлення одержимих нечистими духами. Про ці потреби, власне, розповідає історія ікони. Вона також прославлена як опікунка унікальної обителі, відомої багатовіковим чернечим життям, книговиданням і багатьма чудами. У наш час Почаївська Лавра – місце контраверсійне, як у питанні історичної приналежності, так і через багаторічний вплив російської Церкви на неї та насаження московських наративів. Проте ворожим силам не вдалося зробити Почаївську ікону «яблуком розбрату» – вона краще за церковних ієрархів пояснює ідею єдності і справжнього екуменізму, потужніше за голос «русского міра» проголошує дух української Церкви на Почаївській горі, і правдивіше за умовності суспільства показує цінність справжньої благодаті і таємного Божого промислу. Незалежно від історичних обставин ікона Почаївської Богородиці була і залишається для українців святинею єднання, через яку Господь зсилає численні благословення і продовжує творити чуда.
Також читайте: Митрополит Нестор: «Звідки взялась Почаївська Лавра та хто її розбудовував»
Василіяни просять повернути Почаївську Лавру «законним власникам»
Митрополит Нестор: «Важливо, щó ми розуміємо під Почаївською Лаврою»
Підготувала Марія Цьомик
Повязані записи
