На сайті Львівської єпархії УПЦ (МП) опублікували Коментар Митрополита Філарета з приводу рішення Львівської міської ради про заборону діяльності УПЦ МП на території Львівської МТГ. Далі -цитата.
“30 червня 2022 року депутатами Львівської міської ради прийнято протиправне Рішення «Заборонити на території Львівської міської територіальної громади діяльність Української православної Церкви московського патріархату».
Загальною декларацією прав людини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року (стаття 18) проголошено, що кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії, це право включає свободу міняти свою релігію чи переконання та свободу сповідувати свою релігію чи переконання як одноосібно, так і разом з іншими, публічно, приватно в ученні, богослужінні, в виконанні релігійних і ритуальних порядків. Свобода думки, совісті і релігії є, природньо, частиною основоположних прав, визнаних Організацією Об’єднаних Націй. В нашій країні права на свободу думки, совісті і релігії закріплені в Конституції України, Законі України “Про свободу совісті та релігійні організації”.
Вважаємо, що депутати Львівської міської ради, приймаючи рішення про заборону діяльності церкви – порушують Закон, діють всупереч нормам міжнародного права, Конституції України, Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», що неприпустимо. Це є пряме втручання у справи Церкви. Так як подібні протиправні рішення органів місцевого самоврядування приймаються за відсутності будь-яких законних підстав. Оскільки відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно пп.9 п. 1 ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» органи місцевого самоврядування за умови воєнного стану можуть лише порушувати питання про заборону тільки політичних партій та громадських об’єднань у порядку і спосіб, що визначений Конституцією та законами України, та не наділені повноваженнями вирішувати питання про заборону діяльності релігійних організацій. Так як відповідно до ст. 16 ЗУ «Про свободу совісті та релігійні організації» припинення діяльності релігійної організації може відбуватись тільки за рішенням суду при наявності відповідних підстав.
Таким чином наголошуємо, що діюче законодавство України і навіть воєнний стан не надає права органам місцевого самоврядування забороняти діяльність релігійних організацій. Заявляємо, що такі рішення є злочинними, нікчемними та завідомо незаконними. Як наслідок, вони стають причиною внутрішнього ослаблення нашої Держави в умовах війни та суттєвою перешкодою задля досягнення миру в Україні, до якого ми усі прагнемо”.
Повязані записи
