Маршрут має на меті задоволення не лише пізнавальних потреб людини, а передусім духовних , тобто молитву в місцях чи поблизу об’єктів, що уславилися чудами. Особливою пошаною користуються чудотворні ікони та мощі святих і блаженних. У Львові є чимало місць що ваблять до себе віруючого – православного чи католика та неподалік Львова розташовані такі відомі відпустові центри, як Унів та Крехів, а трохи далі – Почаїв, Гошів та Зарваниця.
Найвідомішою у Львові є Теребовлянська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці (XVII ст.), що міститься в Архикатедральному соборі св. влкмч. Юрія [1]. Сюди її перевезено, рятуючи від турецьких нападів, з подільського містечка Теребовлі у 1674 р.
Від грудня 2005 р. у соборі виставлено для вшанування копію Туринської Плащаниці (теж своєрідної нерукотворної ікони – відбитку на полотні скривавленого тіла Ісуса Христа, покладеного до гробу). У світі серед усіх зареєстрованих і благословенних Папою Римським копій Туринської Плащаниці ця є восьмою, виготовлено її спеціально для України.
У храмі блаж. о. Климентія Шептицького [11], який слугує водночас Музеєм сакрального мистецтва Львівської архиєпархії УГКЦ, є кілька врятованих чудотворних ікон Розп’ятого Христа і Пресвятої Богородиці.
У Катедральному соборі Успення Пресвятої Діви Марії [201] перебуває ікона Матері Божої Милосердної (1598 р.), перед якою 1656 р. польський король Ян Казимир склав урочисті обітниці, обираючи Богородицю Королевою Польщі. Після коронації ікони у 1776 р. храм отримав статус Санктуарію Матері Божої Милосердної, а від 1949 р. – також і Санктуарію Божого Милосердя. Окрім того, в окремій каплиці храму є копія ікони Ченстоховської Богородиці. Інший львівський храм, костел св. Антонія [202], від червня 1995 р. має статус Санктуарію св. Антонія Падуанського – ікона святого міститься у головному вівтарі.
У костелі Успення Пречистої Діви Марії у Винниках [204] залишилась копія місцевої ікони Винниківської Богородиці. Оригінал її нині перебуває у сусідній греко-католицькій церкві [20].
Церква св. Андрія оо. василіян [6] пишається Деревнянською іконою Богородиці Страждальної (1786 р.), яку перевезено сюди у 1990 р. з Жовківщини. Коронував її 2001 р. Папа Іван Павло ІІ. Поруч знаходиться шанована фігура Діви Марії, яка раніше вінчала фонтан на Марійській площі у центрі міста (нині там встановлено її копію).
Є чудотворні ікони і в православних храмах: у Святоуспенській церкві УАПЦ [165] вшановується ікона Пресвятої Богородиці Одигітрії чудотворна Ставропігійна. У храмі св. Параскеви-П’ятниці УПЦ КП [141], яка пишається чудовим ренесансним іконостасом з понад 70 ікон з першої пол. XVII ст., знаходиться чудотворна ікона Пресвятої Богородиці, у храмі Покрову Пресвятої Богородиці в Рудному [146] – копія чудотворної Турковицької ікони Богородиці, яку привезли у 1946 р. переселенці з с. Перевіськ поблизу Томашева (нині у Польщі). У Свято-Георгіївському храмі УПЦ (МП) [198] вшановують ікону – копію ікони Тихвинської Богородиці, що її навмисно написано на Афоні 1905 року, та копію Почаївської ікони Богородиці (1936 р.).
Окрім того, у храмах св. Параскеви-П’ятниці УПЦ КП [141] і свв. Апостолів Петра і Павла УАПЦ [167] зберігаються хрести з часточками Хреста Господнього, у храмі Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ КП [152] – камінь з г. Тавор, що видає запах мира. Схожі реліквії є також в інших церквах.
Повязані записи
