Владика Борис (Ґудзяк): «Одним із найбільших прощень зрілої людини – вибачити своїм батькам»

Цієї неділі Церква пропонувала нам поміркувати над притчею про немилосердного боржника. У нашому житті – чимало боргів, більше з них  нематеріальних, адже ми зазвичай пам’ятаємо всі кривди, підстави, образи інших стосовно себе, значно рідше пригадуючи все добро, яке нам чинили ближні. Цей «вантаж» не дозволяє нам рухатись і розвиватися у духовному вимірі. Про вміння пробачати та важливість цього дару у житті християнина наголосив Архиєпископ та Митрополит Філадельфійський УГКЦ Високопреосвященний Владика Борис (Ґудзяк) під час проповіді у храмі Покрови Пресвятої Богородиці у Львові:

«Як часто ми не можемо пробачити одне одному найменшого. А Христос пробачає нам все – через свої страсті та воскресіння. Скільки у нашому світі існує страждань через те, що ми не здатні вибачити одне одному? Минуло 30-50 років, а я не можу простити, або прощаю, однак пам’ять моя занадто добра. Моя людська природа здатна пам’ятати кривду. Скільки тягарів на наших плечах, скільки каменів у наших серцях, бо ми не прощаємо. Господь пробачає нам абсолютно все, відкриваючи Свої обійми. Більше того, Він закликає нас до прощення. І у нас відновлюється цей заклик, це покликання – пробачити дружині чи чоловікові, дітям. Одним із найбільших прощень зрілої людини – вибачити своїм батькам. Нам здається, що нам чогось не дали, нас недолюбили. Однак, ознака зрілості – це сильна віра і всеперемагаюча любов. Ми отримали повне прощення від Господа у нашому Хрещенні, у Таїнстві Сповіді та Євхаристії. Причащаючись Тіла і Крові Ісуса Христа, ми очищуємо себе, своє серце. Прощення – це божественний дар. Лише у Христі, з силою Святого Духа, ми маємо цю силу більше віддавати, ніж брати. Для прощення інших нам треба відновлювати своє життя у Христі. І жити згідно із словами апостола Павла: «Вже не живу я, а живе у мені Ісус Христос». Відновлюймо цю свідомість та дійсність життя у Бозі. Закликаю вас подумати у цю хвилю про людину, яку ви не змогли пробачити і попросіть у Христа сили це зробити. Це так важливо. Без прощення не може бути руху далі».  

Підготувала Юліана Лавриш