1 серпня Православна церква України та Українська греко-католицька церква святкують свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, або, як його ще називають, «Походу із чесним Деревом чесного і животворного Хреста». Крім того, у цей день вшановують пам’ять мучеників Маккавеїв та розпочинають Успенський піст. Що ж означає назва цього свята, який його сенс та значення для вірних?
На перший погляд, назва свята «Походження (винесення) чесних древ Животворящого Хреста Господнього» дещо незрозуміла. Проте вона вказує на його суть, тобто хресний хід, приурочений цьому дню.
За даними грецького часослова 1897 року, свято Походу із Чесним Древом Господнім зародилося із давнього звичаю, що утвердився в Константинополі внаслідок частих серпневих спалахів хвороб. Ушановуючи Хрест, вірні молилися, щоб відвернути недуги. Перед святом Хрест Господній виставляли на престолі собору святої Софії, а згодом виносили на дороги і вулиці для того, щоб їх освятити. З цього дня до свята Успіння Пресвятої Богородиці по всьому місту молилися короткі молебні, а люди могли поклонитися Чесному Хресту.
Отже, історія цього свята налічує багато століть. Та що воно означає для сучасних християн? Чи зберігає свою форму і молитовні наміри, та які традиції цього дня у наш час? Про це сайту «Духовна велич Львова» розповів священник Тарас Бецель, настоятель храму Преображення Господнього ПЦУ (на вул. Ковельській), духівник Львівської духовної семінарії святого апостола і євангелиста Іоана Богослова.
Отець Тарас зазначив, що Церква не забуває історичного контексту цього свята, проте робить акцент на початок Успенського посту, на честь якого вірні мають можливість поклонитися хресту посеред храму.
«Господь дарує на початку посту підтримку — винесення Чесного Хреста на середину церкви для поклоніння вірним – тобто Древа спасіння, на якому плід спасіння – Христос-Спаситель. Саме в Ньому є наше спасіння, і в Ньому є сила, яка допомагає бути дітьми Божими», – підкреслив священник.
На відміну від давніх традицій, таке поклоніння хресту – одноденне; проте цього дня вшановують хрест за чином Хрестопоклонної неділі Великого посту. Його виставляють на середині храму для поклоніння вірних та для їхньої духовної підтримки. Цього ж дня для благодатної допомоги освячується вода. А ще — до храму приносять для благословення зілля й мед. Оскільки з днем Походу з Хрестом Господнім співпадає свято Маккавейських мучеників, яке в народі називають Маковієм, існує традиція освячувати мак.
«Це не має особливої прив’язки до свята. Молитва на освячення всіх плодів, які Господь дарував у цьому році для людини, є на свято Преображення Господнього, що також випадає в часі Успенського посту. І саме це свято є кульмінацією тих освячувальних молитов. Але в день Винесення древ Господніх також склалася традиція приносити на освячення мед і зілля», – зазначив о. Тарас Бецель.
Піст, що розпочинається цього дня, готує вірних до свята Успіння Пресвятої Богородиці. Це один із найбільших Богородичних празників. А Успенський піст нерідко порівнюють із Великим через ряд подібностей. О. Тарас Бецель зауважив, що схожості справді є, але ці пости, як і свята, яким вони передують, все ж таки відрізняються.
«У народі навіть кажуть, що Успіння – це Богородична Пасха: Божа Мати перейшла від смерті до життя, тому у цьому виникає подібність. Але не більше цього, бо піст перед Великоднем встановлено на згадку страждань Христа і того, що Він колись постив сорок днів і ночей у пустелі перед тим, як вийти на служіння. Тому там піст сорок днів – а тут тільки два тижні. Хоч по строгості ці два пости дійсно подібні», – зазначив священник.
Успенський піст готує вірних пережити подію Успіння Божої Матері, тобто Її тілесної смерті. Подібно, як у Страсну п’ятницю, у це свято виставляють плащаницю Богородиці, що пригадує Її відхід до Неба.
У Католицькій церкві є спеціальний догмат, що проголошує Внебовзяття Марії. Натомість Православна церква такого догмату не має, але керується у цьому питанні святим переданням про те, що Богородиця була забрана у тілі на Небо. «Догматично такого проголошення немає, але віримо, що Пресвяту Богородицю воскресив Її улюблений Син, наш Господь, тому Вона перебуває зараз у воскреслому тілі на небесах і являється дуже часто — залишає свій слід поміж нас — тому впевнені, що Господь Її воскресив», — відзначив о. Тарас Бецель.
Повязані записи
