Ісус Христос є надзвичайно солідарний з людиною, зокрема зі мною. В своєму оточенні він стає дитиною, а в момент хрещення він сходить в Йордан, щоб показати свою солідарність, якою буде чувати на дорозі мого навернення. У цьому запевнив єпископ-помічник Львівської архиєпархії Преосвященніший Володимир під час розважань над Божим Словом в Архикатедральному соборі св. Юра у суботу 23 січня 2021 року.
Євангеліє від Матея 4, 1-11. 1.
В той час Дух повів Ісуса в пустиню, щоб диявол спокушав його. 2. Він постив сорок день і сорок ночей і нарешті зголоднів. 3. Тоді підійшов до нього спокусник і сказав: – Коли ти Син Божий, вели, щоб це каміння стало хлібом. 4. Він відповів: – Написано: чоловік житиме не самим хлібом, а кожним словом, що виходить з уст Божих. 5. Тоді диявол бере його у святе місто, ставить на наріжник храму 6. і каже: – Коли ти Син Божий, кинься додолу, написано бо: він ангелам своїм велітиме про тебе, і вони візьмуть тебе на руки, щоб ти ногою не спіткнувсь об камінь. 7. Ісус сказав до нього: – Написано також: не будеш спокушати Господа Бога твого. 8. Знову бере його диявол на височенну гору й показує йому всі царства світу і їхню славу, 9. кажучи: – Оце все дам тобі, як упадеш ниць і поклонишся мені. 10. Тоді Ісус сказав до нього: – Геть, сатано! Написано бо: Господу, Богу твоєму, поклонишся і йому єдиному будеш служити. 11. Лишив тоді його диявол. І ось ангели приступили й почали йому служити.
“Сьогодні чуємо, що Христос перебуває у пустині, де є спокушений фундаментальними спокусами, які є притаманними також і нам: споживацтво, влада, слава”, – зазначив архиєрей і наголосив, що Христос себе рятує цитуючи Боже Слово. На його переконання така єдність з Богом через Його Слово також є і нашим захистом перед спокусами.
“Цікаво, що Ісус Христос починає свою діяльність не з тріумфу, а з пустині. В своїй смерті Він також не зазнає тріумфу. Христос тріумфує щойно у Воскресінні”, – додав єпископ-помічник львівської архиєпархії.
Проповідник пригадав, що сьогодні ми також згадуємо память Пратулинських мучеників. Це тринадцять відважних чоловіків-селян, які віддали своє життя захищаючи свою Церкву на Холмщині і зараз тріумфують.
“Незалежно від того яким є моє життя зараз: тріумфую чи ні, стараймося жити так, щоб тріумфувати у Вічності”, – закликав владика Володимир.
Повязані записи
