Людина – як книга. Спочатку вона зріє в ідеях і задумах. Опісля народжується в трудах і болях для неповторної місії.
На перших порах її поява є помітною тільки для авторів, але поступово вона починає ставати знаною більшому загалу.
Вона комусь починає подобатися, комусь ні. Врешті вона стає майже бестселером. Можливо тільки у колі зацікавлених читачів, але стає. Та час мчить невпинно. І кожен бестселер залишається таким тільки для своєї епохи.
Згодом про нього забувають, і він потрапляє до бібліотеки, припадаючи порохами. А потім приходить мить, коли цікавий читач знайде її у бібліотеці, струсить порох, приглянеться, прочитає і скаже: “Справді, цікава книга, і, напевно, колись була дуже актуальна”.
І це буде найкраще визнання історії життя книги…
Синкел у справах монашества Львівської Архиєпархії УГКЦ, єрм. Юстин (Бойко)
Повязані записи
