Господи, сиджу під Твоїм хрестом, смакую каву і роздумую над ділом Твого спасення. Для того, щоб спасти людство, Ти міг промовити тільки слово, адже словом Ти сотворив світ. Однак, Ти вибрав смерть на хресті і воскресіння з гробу, показуючи тим самим свою найбільшу любов до людського роду. Зерно мусить померти, щоб дати стебло повне.
Сучасне покоління більш схильне брати, ніж давати, жертвувати. Чому? Через надто легке життя. Так само і мій Народ мусить платити велику ціну крові, тому що свого часу не оцінив дару свободи, який Ти йому дарував. Господи, подай мені і моєму Народові велику жертовність, щоб майбутнє своє будував, пам’ятаючи про Твою жертву і жертву тих, які життя своє віддали за те, щоб він жив. Бо тільки той Народ, який пам’ятає про Тебе і героїв, яких Ти йому посилаєш, має майбутнє.
Благослови, Господи, цей день і тих, кого зустріну!
єрм. Юстин (Бойко), синкел у справах монашества Львівської Архиєпархії УГКЦ
Повязані записи
