1 березня в храмі святих апостолів Петра і Павла УГКЦ в Новояворівську відбулася катехизаційна зустріч на основі нещодавно виданої книги спогадів про блаженного священномученика Василія (Величковського). Така незвичайна презентація видання стала частиною проєкту, в рамках якого тут читають і обговорюють книги щомісяця.
Про зародження та розвиток ідеї інтерактивних презентацій, а також про те, як було обрано книгу про священномученика Василія, «Духовній величі Львова» розповів автор проєкту, сотрудник парафії Собору Пресвятої Богородиці УГКЦ у с. Прилбичі о. Андрій Побігущий.
За словами священника, цикл книжкових обговорень в церкві Петра і Павла в Новояворівську триває вже півтора року. Презентації книг переважно духовного спрямування відбуваються у першу п’ятницю місяця. «На початку це була класична доповідь. Тобто я читав книжку і презентував – розповідав якісь найцікавіші моменти з неї, щоб зацікавити людей придбати її і також читати, поглиблювати свою віру, розвиватися в духовності», – зазначив о. Андрій. «Потім захотілося трошки змінити концепцію цього проєкту, і ми вирішили не просто розповідати людям про книжку, а дати можливість до неї доторкнутися, самим читати її».
В останні місяці на презентаціях учасники вже працюють в групах. Спікер опрацьовує книжку, вибирає якісь цитати або глави, розділи, ділить учасників на групи – вони читають, а потім діляться своїми враженнями від прочитаного, а також своїм духовним досвідом. Серед книг, які вже розглянули на таких зустрічах – «Роздуми Блаженнішого Любомира Гузара над молитвою св. Єфрема», «Невідомий шлюб» Тімоті Келлера, «Життя без Бога» о. Ансельма Ґрюна та о. Томаша Галіка, «Марія – перша любов світу» арх. Фултона Дж. Шіна тощо. «Таким чином я бачу, що це дуже позитивно впливає, бо ми взаємно збагачуємося – і це така платформа, коли ми можемо поділитися і піти звідси більш наповненими, ніж якби це лектор провів нам гарну доповідь і ми щось для себе взяли. А так ми самі пробуємо шукати, і це для мене ще цінніше», – підкреслив о. Андрій Побігущий.
Ідея обрати для презентації книгу спогадів про Василія (Величковського) зародилася у священника, коли він минулоріч відвідав львівську квартиру-музей священномученика. «Там насправді втрачається час – ти заходиш справді як до церкви. Останній раз, коли я приходив забирати ці книжки, бо ми їх замовили для крамниці церкви в Новояворівську, я аж зупинився і перехрестився, як традиційно це робиш, входячи в храм», – поділився о. Андрій. Після цих відвідин директор музею Олег Чихарівський провів невелику зустріч у Прилбичах, де розповів про життя блаженного і подарував парафії свіжовидану книгу спогадів про нього. Тож саме її священник обрав для чергової зустрічі в храмі святих Петра і Павла. Оскільки цією святинею опікуються редемптористи, а блаженний священномученик Василій належав саме до цього Згромадження, такий вибір став актуальним. Окрім того, з ініціативи пароха тут вже другий місяць щоп’ятниці відбуваються катехитичні зустрічі. До їхнього циклу увійдуть і ці книжкові презентації.
О. Андрій зазначив, що зазвичай на такі зустрічі приходило близько 50 людей, а презентація книги про блаженного Василія зібрала понад 100 учасників. Під час зустрічі групи працювали над п’ятьма споминами – читали і роздумували про те, яка риса характеру священномученика була у цьому спогаді для них дуже показовою, доброю для наслідування, натхненням для віри. «Також зачіпалися і особисті елементи віри – бо там були також люди старшого віку, які, наприклад, самі пройшли підпілля; була одна родичка підпільного священника, вона також дуже гарно поділилася», – підкреслив священник. За його словами, такий спосіб обговорення для людей незвичний, але цікавий, і навіть велика кількість учасників заходу не перешкодила читанню та обговоренню. «Я не можу заглянути кожному в душу, але така загальна атмосфера була дуже позитивною, піднесеною, і навіть мені була якось відчутна сама присутність, можливо, Василія, про якого ми говорили», – зауважив о. Андрій Побігущий.
Презентація книжки про блаженного священномученика Василія вже є третьою чи четвертою у форматі, коли люди читають і діляться. «Спочатку було важко, бо люди дуже боялися; люди бояться сказати щось неправильно; люди бояться, що, можливо, їх не сприймуть чи будуть сміятися. Також є особа, яка це презентує, і, можливо, постать священника може сковувати – “він більше знає за мене, а що я можу сказати доброго?”. І це насправді дуже було на початках складно, і я також чувся дуже непевно, бо не розумів – працює це чи не працює, подобається чи не подобається, може, це людей відлякає, а може, навпаки, притягне», – поділився священник. «Людям цікаво; хоч вони і бояться, можливо, але щодалі більше включаються в цей процес – і він розвивається».
Подібні заходи о. Андрій проводить з молоддю і на своїй парафії у Прилбичах – вони дозволяють учасникам зустрічі вільно ділитися і рефлексувати над прочитаним. Це, на думку священника надзвичайно важливо. «Глобально для мене це цікаво і потрібно робити через те, що інколи нам в Церкві бракує таких платформ, де я можу прийти і поділитися, можу бути прийнятим, мій досвід віри може бути почутий для переосмислення духовного життя, надихнути когось і надихнутися від чийогось ділення. Тобто це такий багатогранний процес, який має багато для позитивних сторін і може приносити багато плодів. Літургійно у Церкві все чітко і регламентовано – і це також дуже добре, але таких-от платформ, де я можу поділитися, не вистачає. І тому ми почали пропонувати людям більше самим переосмислювати, ніж просто споживати. Бо інформації, яку можна споживати, є дуже багато – є проповіді добрих священників на сайтах, різних соціальних платформах, будь-яких церковних ресурсах. А можливості самому генерувати якусь інформацію, і також вчитися опрацьовувати інформацію нам трішки бракує, тому ми це робимо», – розповів о. Андрій Побігущий.
Фото: фейсбук-сторінка Уляни Ганусяк
Також читайте: У Львові вийшла унікальна збірка спогадів про священномученика Василія (Величковського)
Військові капелани у Львові щомісяця обговорюють прочитані ними книги
Повязані записи
