Правда в тому, що приходить кінець життєвої мандрівки кожної людини. Ми сьогодні звершуємо пам’ять тих, які відійшли з цього світу. В цьому полягає наш християнський оптимізм, коли молимося за наших покійних, які не були досконалими людьми. Про це сказав єпископ-помічник Львівської архиєпархії Преосвященніший Володимир під час розважання над Словом Божим в Архикатедральному соборі св. Юра на суботу 6 березня 2021 року.
Євангеліє: 21, 8-9; 25-27; 33-36.
8. Сказав Господь:– Глядіть, щоб вас не звели: бо багато хто прийдуть у моє ім’я і будуть казати: це я і – час наблизився. Не йдіть слідом за ними. 9. Коли почуєте про війни та розрухи, не бійтеся, бо треба, щоб перш це сталося, але кінець не зараз.25. І будуть знаки на сонці, місяці й на зорях, а на землі переполох народів, стривоження від реву моря та його хвиль. 26. Люди омертвіють від страху, очікуючи того, що на світ надійде, бо захитаються небесні сили. 27. Тоді побачать Сина чоловічого, що йтиме на хмарах зо силою і славою великою.33. Небо й земля пройдуть, слова ж мої не пройдуть.34. Вважайте на себе, щоб часом серця ваші не заскорузли від обжирства, пияцтва та життєвих клопотів, і щоб той день не впав на вас зненацька, 35. немов сітка, бо він прийде на всіх, які живуть на лиці всієї землі. 36. Будьте чуйні, отже, і ввесь час моліться, щоб ви могли уникнути всього того, що має збутися, і стати перед Сином чоловічим.
“Впродовж історії християнства було багато пророків та псевдопророків, які намагалися передбачити кінець світу, але у всіх випадках він відтерміновувався. Ісус перед цим застерігає, каже, щоб не вірити, коли хтось скаже про конкретний момент кінця світу, бо ще багато чого має статися”, – зазначає проповідник.
Хоча з другої сторони, каже владика Володимир, приходить кінець життєвої мандрівки кожної людини.
Архиєрей звернув увагу, що сьогодні звершуємо пам’ять тих, які відійшли з цього світу. Це означає, що вони дійшли до свого особистого завершення життєвої мандрівки.
“Питання полягає в тому, що після них залишилося?” – запитує він і відповідає: “Безперечно ми, хто про них в ці дні в особливий спосіб пам’ятає. В цьому полягає наш християнський оптимізм, коли молимося за наших покійних, які не були досконалими людьми. Зрештою ми маємо їхню генетику і також не є досконалими людьми”.
“Ісус Христос також заохочує до чування. Чи Ви колись думали що означає чування? Дослівно чувати – поверхово спати, дрімати. Проте чування ще не є глибоким сном. Ось така є різниця, на Таворі апостоли чували, бо їхнє вухо було відкрите, а в Гетсиманському саді вони вже спали, тому що від Бога віддалилися. Коли я чуваю, то я можу дрімати, але все ж є вражливим на голос молитви. Тому що мене не покидає єдність з Богом”, – сказав проповідник і додав: “Якщо будемо в єдності з Богом, то яким би не був наш кінець, він для нас не буде страшним”.
Повязані записи
