Суворі чернечі устави важко застосувати на звичайній парафії, а відсутність єдиних правил призводить до розбіжностей у службах. Аби навести лад у храмах і знайти «спільний знаменник», у Львові видали книгу «Практичні вказівки при звершенні богослужінь». Її впорядник, ректор Львівської духовної семінарії святого апостола і євангелиста Іоана Богослова ПЦУ о. Петро Бойко, відверто розповідає, чому порядок богослужінь впливає на віру парафіян, чим небезпечне духовне «споживацтво» та чи варто чекати на скорочення тривалості церковних служб.
Андрій Толстой: Отче Петре, презентація книги, упорядником якої Ви стали, днями зібрала в храмі Святого Юрія Переможця у Львові багато людей. На Вашу думку, чому вона викликала таке велике зацікавлення?
О. Петро Бойко: Найперше – зацікавлення виникло через те, що в нас, на жаль, немає такої літератури, яка би пояснювала богослужіння українською мовою. Ми всі довгий час користувалися російськомовними посібниками. З плином часу, коли наша Церква отримала автокефальний статус, відбулися певні зміни, прийняті Священним Синодом, і відповідно виникла потреба пояснити кожен елемент богослужіння – як правильно його звершувати. Тому що в Церкві все повинно «бути чинно», як каже апостол Павло (див. 1 Кор. 14:40). Саме тому книга, яку я упорядкував, викликала таке зацікавлення.
Андрій Толстой: Ви згадали про зміни, пов’язані з автокефалією. У цьому контексті наскільки гострою є потреба повернутися саме до нашої питомої Київської, Галицької традиції обряду? Адже маємо помітну різницю з московською традицією, попри зовнішню спорідненість.
О. Петро Бойко: Треба сказати, що то Московія спочатку перейняла [богослужбовий] устав Київської церкви, який був прийнятий з Константинополя, з Греції. Пізніше у нас відбулася трансформація – зі Студійсько-Олексіївського уставу ми перейшли на Єрусалимський, як і вся Православна церква у світі. Певні зміни відбулися і в Москві, особливо після патріарха Никона (друга пол. XVII ст.) – це принесло нові нашарування і до нашого уставу.
Певні зміни, зрушення також зробив в Україні святитель Петро Могила. На той час були виклики вже іншого характеру — з настанням [Берестейської церковної] унії до нас почали приходити звичаї і традиції латинян.
І хоча ми кажемо, що все в нас чинно і по Типікону, але це далеко не так, над цим потрібно працювати. Бо, як кажуть у нас: «Що не попик, то типик». З іншої сторони, звершувати всі богослужіння за чернечим уставом на звичайній парафії також нереально.
І тому цей посібник має практичні вказівки щодо звершення богослужінь, він якраз і покликаний привести до якогось спільного знаменника – і, водночас, щоби богослужіння відбувалося чинно, і не було відчутних розбіжностей.
Також читайте: Троє львівських семінаристів розповіли про те, чому вирішили стати священниками
Андрій Толстой: Тобто можемо сказати, що ця книга — не просто сухий передрук давнього Типікону, а радше адаптація до нових парафіяльних реалій?
О. Петро Бойко: Так, це сучасна богослужбова практика.
Андрій Толстой: Але впорядкована форма — це лише половина справи. Як зробити так, щоби правильно виконаний обряд дійсно допомагав людині возз’єднатися з Богом, а не ставав мертвою традицією, що лише віддаляє від Нього?
О. Петро Бойко: Необхідно вкладати сенс у богослужіння. І для цього, на мою думку, потрібно звершувати уставне богослужіння. В цій книзі якраз розказано, яке воно має бути. Ввечері звершується Вечірня, і ми вкладаємо певний зміст у цю службу, сенс: дякуємо Богові за прожитий день, за створення світу і людини. Вранці ми повинні звершувати Ранню (Утреню) відправу. І, звичайно, до полудня – звершити Божественну Літургію.
І тоді все буде на своєму місці, і буде правильно налаштовувати людину у її молитвах, звернених до Бога. Тому що зараз на парафіях дуже багато неуставного богослужіння. Скажімо, молебні, акафісти витісняють такі служби, як Вечірня, Рання. Але вони не можуть замінити цих уставних служб, бо всі ці обряди пов’язані між собою і впорядковано скеровують людину до Бога.
От, скажімо, коли зайдемо в церковний магазин, бачимо там безліч іконок Божої Матері. І не раз чуємо: «Ось ця іконка від цього допомагає, а ця – від того… а ось та ще від іншого». Але на всіх тих трьох іконках зображена та сама Божа Матір! Тому ми повинні звертатися до джерела, до Божої Матері як нашої Заступниці, нашої Матері Небесної, і Вона нам допомагає, а не ікона «Остробрамська», чи «Пом’якшення злих сердець», чи інша. Божа Матір допомагає. Так само і богослужіння. Якщо воно звершене правильно, чинно, послідовно, згідно з уставом Типікону, то налаштовує людину до правильного духовного життя.
Також читайте: Львівські семінаристи виконали старовинну військову колядку (відео)
Андрій Толстой: Ви згадуєте про Вечірню та Утреню як про важливу основу. Але на практиці, принаймні у львівських храмах, ці богослужіння відвідує дуже мало людей. Чому парафіяни перестали на них ходити? Може, якщо люди не бачать у них сенсу, їх краще просто замінити на більш популярні відправи?
О. Петро Бойко: Ці служби нічим не заміниш. На жаль, така тенденція спостерігається не лише у львівських храмах. Це всюди така тенденція, що коли звершується Вечірня чи Всеношне бдіння, то приходить небагато парафіян. А коли, скажімо, буде звершуватися акафіст перед чудотворними мощами, то люди приходять більше. Це якраз те, про що я говорив попередньо: люди хочуть чуда.
І вони думають, що отримають чудо: прийшли, приклалися до мощей, священник помазав святим єлеєм від мощей, і вони вже отримали зцілення. Але в духовному житті так не працює. Церква — це не магазин… Однак у суспільстві сьогодні як ніколи панує споживацький підхід до всього, у тому числі й до релігії: прийшов, купив свічку, купив іконку, мене помастили святим єлеєм, і все – це мене зцілило, я пішов із храму і забув про все – з мене досить, живу далі, поки не припече. Не треба мені ні Вечірньої вашої, ні Утрені, ні Божественної Літургії. Така негативна тенденція спостерігається, мабуть, у всьому світі, тому він змінюється не в кращу сторону.
Андрій Толстой: Можливо, справа не лише у споживацтві? Чи допускаєте Ви, що сучасній людині на таких довгих відправах просто нудно, бо вона мало що розуміє в їхньому символізмі та протяжності?
О. Петро Бойко: Я думаю – навіть впевнений у тому – що богослужбова реформа відбудеться. Тобто будуть унормовані богослужіння саме для невеликих парафій, для кафедрального собору, щоби не обтяжувати людей. Тому що люди працюють, люди зайняті і так далі. Я вважаю, що це піде лише на користь духовного життя наших парафіян.
Також читайте: «Промисел Божий діє в житті кожної людини». Ректор ЛПБА о. Михайло Сивак про духовну освіту
Андрій Толстой: Поки такі зміни залишаються у перспективі, повернімося до Вашого посібника. Якщо звичайна людина поки що мало що розуміє у богослужінні, чи варто їй шукати відповіді у вашій книзі, чи вона призначена виключно для духовенства?
О. Петро Бойко: Найперше ця книга призначена для священно- та церковнослужителів. Тобто для священників, дияконів, які безпосередньо звершують богослужіння. Тут є вказівки паламарям, щоби вони діяли правильно, вчасно і чинно, і загалом щоби кожен із нас пам’ятав, коли ми знаходимося у храмі Божому, як ми повинні себе поводити в цьому святому місці. Ну і наші дяки, регенти церковних хорів знайдуть для себе дуже хороші вказівки щодо церковного читання, церковного співу. Це вже будуть більш сучасні правила церковного читання і практичні настанови.
Андрій Толстой: Дякую за глибоку розмову, отче.
фото з презентації книги «Практичні вказівки при звершенні богослужінь»: Львівська духовна семінарія святого апостола і євангелиста Іоана Богослова
Також читайте: О. Петро Бойко: «Не існує правильної чи неправильної сповіді»
О. Петро Бойко: Належний піст приносить людині справжній комфорт
О. Петро Бойко: Навчатися і служити в православному серці Львова надихає
Повязані записи
