Про духовне наснаження Великого посту, особливість цього періоду у житті сучасного християнина зазначає у коментарі настоятель Гарнізонного храму св. ап. Петра і Павла, Голова Центру військового капеланства Львівської Архиєпархії УГКЦ о. Тарас Михальчук:
“Якщо ми говоримо про піст, очевидно ми перш за все розуміємо не лише відмову від їжі, а й осмислення християнином сенсу свого існування, сенсу життя. Це насправді дуже особливий час, благодатний, і він говорить взагалі про мету життя християнина. Це є також певний такий іспит для кожного, щоб зрозуміти чи правильно ми живемо щоденно. І до цього я би хотів навести такий приклад. Свого часу одного християнина запитали: «Як би ти прожив день, якби знав, що це останній день в твоєму житті?» І це запитання дуже важливо сьогодні собі поставити. Як відповів цей чоловік, я зараз скажу, але тут важливо, як відповідаємо ми. Він відповів: «Я б його прожив так само, як і кожний день свого життя». Тому, якщо сьогодні ми не можемо відповісти так, як і цей чоловік – потрібно щось змінювати. І піст – це час, коли ми можемо зрозуміти і побачити, що нам не дозволяє віднайти Бога, як найбільший скарб свого життя. Це є особливий час внутрішньої і зовнішньої дисципліни, це час, коли ми маємо можливість зрозуміти, що людина є духовною особою, і віднайти в своєму єстві саме те, що нас з’єднає з Богом – це наше серце. І насправді Великий піст – це час особливої призадуми і внутрішньої пустелі, коли ми маємо можливість подивитися на себе немов би ззовні, і зрозуміти, що Господь, особливо в часі посту, виходить нам на зустріч як наш друг, який хоче нам служити і допомогти осягнути Царство небесне, осягнути Вічність.
Є традиція, що впродовж посту люди приступають до Святої Тайни Покаяння. В тому часі ми віднаходимо можливість спілкуватися з Богом. Ми, відтак, стаємо милосердні, і, щонайважливіше, вкінці йдемо до основної мети – стаємо тими людьми, які знають, що найважливіше – це любити Бога, любити ближнього, як себе самого. І в цій любові маємо щоденно зростати.
Час посту пов’язаний з певним випробуванням, яке нам дуже потрібно для того, щоб ми вкінці зрозуміли, що поза всіма обставинами, поза всіма труднощами, ми є найулюбленіші діти Божі, і Господь кожного з нас тримає на своїх долонях. Я в період посту бажаю, щоб усі змогли збагнути ціль нашого життя, – єднання в любові з нашим Творцем”.
Текст підготовлено на основі
відеокоментаря о. Т. Михальчука для телеканалу НТА
Фото – із Фейсбук-сторінки о. Тараса та з Інтернету
Повязані записи
