Роман «Ключі Царства» вважають одним із найвідоміших творів шотландського письменника Арчибальда Джозефа Кроніна. Вже за два роки після виходу книга одержала кіноадаптацію, яка була номінована на «Оскар», а сам твір став знаковим явищем у католицькій літературі й не втратив своєї актуальності донині. У 2020 році «Ключі Царства» вийшли українською мовою у львівському видавництві «Свічадо». А в час повномасштабної війни роман набрав нового звучання.
«Ключі Царства» — історія непересічного місіонерського життя (не)звичайного шотландського священника. Це життя крок за кроком читач проходить із отцем Френсісом Чізгольмом — від його дитинства, непростих років навчання і початків служіння — крізь тридцятиліття місійної праці в Китаї. Арчибальд Кронін додав своєму персонажеві особистих біографічних рис: мати автора була протестанткою, а батько — католиком — з цим першим конфліктом стикається у книзі малий Френсіс, і з нього ж проростає зерно покликання. Кронін був військовим лікарем на фронтах Першої світової війни — ці обставини також відобразилися у житті отця Френсіса. А далі персонаж виходить поза автора — і поза рамки усталеного в суспільстві уявлення про те, яким має бути священник. Врешті-решт усе його життя стає постійним ламанням усіх шаблонів і розриванням усіх зв’язків, окрім одного — Христового покликання до любові.
Одна з найхарактерніших ознак роману — авторський стиль оповіді. Арчибальд Кронін промовляє до читача у притчах — і це притчі з Писання; та хоч цей твір всуціль інтертекстуальний, автор не стільки розказує, скільки показує, інтерпретуючи біблійні події окремими образами. Відслідковувати їх — дивовижна річ, тим паче, що письменник візуалізує цілі речення й епізоди, не шкодуючи фарб. Книга сповнена контрастів, які увиразнюють окремі картини. У перших розділах образи надзвичайно яскраві: шотландські рибалки — шукачі правдивої віри, Мадонна, що годує дитя, (навернена?) блудниця — їх можна зустріти на сторінках цієї книги, а можливо — і у вашому власному житті. Ще одна «родзинка» — невипадковість імен. Читачеві ж залишається тільки «виловлювати» (як справжньому рибалці) алюзії та фрагменти, які зрештою складаються у цілісну картину.
Зі сторінками з Китаю змінюється ритм оповіді. Образи стають подібними до хінських книжкових мініатюр: детальні, барвисті — і строгі водночас. Кронін зображає події окремими мазками, різкими, як рух ланцета, лініями, схожими більше до ієрогліфічних символів. Тут, до речі, треба віддати належне авторці обкладинки видання «Свічада» Ользі Шингур: оформлення книги налаштовує на стриманість духу оповіді, і водночас відсилає до знаменитої кіноадаптації 1944 року, у якій (заслужено!) Ґреґорі Пек за роль отця Френсіса отримав номінацію на «Оскар». Китайські сторінки роману прекрасні, але непрості, бо розповідають про тяжкі, сповнені небезпек і втрат роки — і ще тяжчі пошуки себе і Божої присутності.
Це книга про священство, яким воно є — добре і недобре, щире і лукаве, жертовне і фальшиве. Це книга про людські слабкості, від яких не страхує сан чи визнання; про виклики, які під силу не кожному, про смирення і гординю — і про дороги, якими можна увійти в Царство Небесне. Ця книга нелегка: у ній звучить канонада артилерійського обстрілу, загроза недуги і голоду, часто — безвихідь і даремні зусилля зберегти віру, надто коли випробування, здається, понад снагу. Іноді (мов на сміх!) великі пориви й зусилля увінчуються провалом; іноді доводиться втратити усе, аби отримати більше — а потім знову втратити (детальніше дізнайтеся у біблійній Книзі Йова). І усе це читач проживає з отцем Френсісом, поки сам головний герой рік за роком карбує своє незвичайне покликання і просить лише про одне — дар віри. Це биття неспокійного, невтишеного Френсісового серця звучить лейтмотивом цілого твору, і тому він дуже нелегкий — але дуже вартий прочитання.
«Ключі Царства» — це книга про безцінність любові, в якій полягає справжнє братерство, і про її крихти, які можна знайти у щоденні: загублений у китайських горах окраєць Раю, мед із Пагорба Зелених Самоцвітів і стара парасоля, цінніша за єпископський жезл. Це книга про те, що жодне зусилля не є даремним у Божих очах, бо тільки Він знає, які великі плоди дають найдрібніші зерна; головне — це правда перед Ним і перед собою, яка зрештою переможе. Це книга про те, що Господь — завжди і в найнезбагенніший спосіб поруч.
Врешті, це книга про те, що Він доручив Ключі Царства рибакам.
«І ними уловив Вселенну».
Роман «Ключі Царства» Арчибальда Кроніна в українському перекладі Остапа Гладкого можна придбати у книгарнях видавництва «Свічадо».
Марія Цьомик
Також читайте: Царство серед попелу. Ґрем Ґрін «Сила і слава»
Хроніка одного горя. Клайв Стейплз Люїс «Переживаючи скорботу»
Життя у світлі Сильмарилів. Гамфрі Карпентер «Дж. Р. Р. Толкін: Біографія»
Повязані записи
