Все, що ми тут, на землі, робимо, не має жодної цінності, якщо не наближає нас до Бога, не веде до вічного спасення, не дає надії на зустріч з Творцем. У цьому переконаний правлячий архиєрей єпархії св. Миколая з осідком у Чикаго Преосвященніший Венедикт (Алексійчук).
Євангеліє: Мр. 13, 14-23.
14. Сказав Господь своїм учням: Коли побачите мерзоту запустіння, що настане там, де їй не слід бути, – хто читає, хай розуміє! – тоді ті, що в Юдеї, нехай утікають у гори; 15. хто на покрівлі, нехай униз не сходить і не входить до хати, щоб узяти що із неї; 16. а хто у полі, нехай не вертається назад узяти одежу. 17. Горе вагітним і тим, що годуватимуть грудьми у той час. 18. Моліться, щоб це не сталося зимою. 19. Бо дні ті будуть таким лихом, якого не було від початку світу, який Бог сотворив, аж понині, і ніколи більше не буде. 20. І якби Господь не вкоротив тих днів, ніхто б не врятувався; але заради вибраних, яких вибрав, він укоротить ті дні. 21. І коли вам тоді хто скаже: ось тут Христос! Глянь, он там він! – Не вірте. 22. Постануть бо неправдиві месії та лжепророки й чинитимуть знаки та чуда, щоб, як можна, одурити вибраних. 23. Ви ж уважайте. Я сказав вам усе наперед.
“Ще тоді, коли Мойсей мав вивести вибраний народ з єгипетської неволі, не тільки він, а й інші люди, які не служили Богові, могли творити чуда. Не лише Мойсей силою Божою, але й єгипетські чарівники могли вслід за ним перетворити свої палиці на змій. І той, хто не був вкорінений у вірі в Бога, звичайно, міг засумніватися: як Мойсей може бути Божим посланцем, якщо слуги фараона роблять те саме”, – зазначив архиєрей.
“Але однакові зовні чуда відрізняються своєю метою та результатом. Плодом чуда, яке походить від Бога, – завжди наближення людини до Нього, зміна на краще життя конкретної особи, вдосконалення в чеснотах”, – підкреслив Преосвященніший Венедикт.