«Чому православні не вірять у філіокве?» Таке запитання з’явилося в коментарі під фейсбук-постом про статтю «О. Михайло Сивак: Чому Бог – один, але в трьох Особах?», яка була розміщена на ресурсі «Духовна велич Львова».
Священник відреагував на запитання читача — щобільше, йому вдалося дати лаконічну та водночас змістовну відповідь на доволі складне богословське питання. Звісно, у форматі коментаря соцмережі, а не розлогого богословського трактату.
Для кращого розуміння коротко пояснимо, що таке філіокве? Це латинське слово, яке перекладається «і (від) Сина». Воно було остаточно внесено Західною церквою в Нікео-Константинопольський Символ віри на початку XI ст., що стало однією з офіційних причин остаточного розколу Церкви на Православну та Католицьку, який відбувся в 1054 році.
В тексті Символу віри це виглядає так: «І в Духа Святого, Господа Животворящого, що від Отця (і Сина) походить (ісходить)». Саме богословський термін «філіокве» впродовж тисячі років був найбільш очевидним знаком розбіжності (та розбрату) між Східною та Західною церквами. В обох випадках його вживання чи невикористання було ознакою ортодоксії або єретичності. Станом на сьогодні віровчення обох гілок християнської Церкви не змінилося, однак змінився підхід до розуміння деяких догматів віри зі сторони багатьох богословів.
Що ж відповів православний священник на таке складне, і, можливо, навіть провокаційне запитання? Нагадаємо, що о. Михайло Сивак є проректором Львівської православної богословської академії та ключарем Кафедрального Свято-Покровського собору Львівсько-Сокальської єпархії ПЦУ.
«У східній та західній богословських традиціях існує різне розуміння тієї частини Символу віри, що стосується сходження Духа Святого», — зазначив священник, і продовжив: «Зокрема, у православній традиції слова Символу віри тлумачаться як мова про “внутрішні” взаємини осіб Пресвятої Трійці, тобто як Особи Пресвятої Тройці “взаємодіють” між собою*. Ці взаємини виражаються термінами “Син предвічно народжується від Отця, Дух Святий предвічно сходить від Отця”. У Західній богословській традиції слова Символу віри тлумачаться “зовнішньо”, йде мова про дію Духа Святого у світі, тобто сходження Духа Святого від Отця через Сина».
Очевидно, розуміючи складність порушеного питання, отець Михайло Сивак додатково роз’яснив:
«Тут важлива богословська термінологія. Тріадологія (вчення про Пресвяту Трійцю) і Христологія (вчення про Христа) мають різні богословські площини. Коли ми говоримо про внутрішні взаємини осіб Пресвятої Трійці (Отця, Сина і Духа Святого), то Дух Святий Сходить лише від Отця. Коли ж йде мова про Ісуса Христа (воплочену в людську природу другу Особу Пресвятої Трійці), то Дух Святий Сходить (діє) на Церкву від Отця через Сина: “і Я ублагаю Отця, й іншого Утішителя дасть вам, щоб був з вами повік, Духа істини…” (Ін.14:16-17). “Ісус же сказав їм….Він дихнув і говорить їм: прийміть Духа Святого…” (Ін.20:22-23). Тому питання і дискусія щодо теми Сходження Духа Святого залежить від того, про що йде мова: чи про Тріадологію, чи про Христологію. Дуже часто ці дві площини змішують і від того виникає плутанина».
*Згідно з тлумаченням Отців Церкви, всі три Особи (іпостасі) Святої Трійці є рівними між собою, однак між ними існує наступна різниця: Син – єдина Особа Святої Трійці, яка (вічно) народжується від Отця, а Дух – єдина Особа Святої Трійці, яка (вічно) походить (ісходить) від Отця. Саме ці ознаки роблять Осіб Пресвятої Трійці унікальними, відмінними між собою, при цьому вони залишаються нероздільними. Через це богослови Східної церкви вкрай негативно та безкомпромісно сприймали запровадження в Символ віри терміну «філіокве», оскільки невірне його розуміння руйнувало ортодоксію догмату про Пресвяту Трійцю, змішуючи Особи Божества.
Також читайте: О. Михайло Сивак: Чому Бог – один, але в трьох Особах?
О. Михайло Сивак: «Улюблений метод диявола – це напівправда»
О. Михайло Сивак: «Я не уявляв собі, що священник може бути якийсь інший»
Повязані записи
