Святвечір, що розпочинає Різдво Христове – не єдина причина для святкування 24 грудня. Цього дня Католицька церква згадує Адама і Єву – прабатьків усіх людей на землі. Адам є першою людиною, створеною Богом. Єву Бог сотворив опісля – як помічницю та супутницю для Адама (Бут. 2, 18-25).
Згадка про перших людей, створених Богом, нагадує нам про те, що людство є однією великою родиною. А також те, що Христос приходить у світ як «останній Адам» (1 Кор. 15:45) і «друга Людина» (1 Кор. 15:47). Бо ж в очах Бога людство не ділиться на раси, національності, держави чи культури – для Творця у Всесвіті існує лише дві людини: Адам і Христос. Тож кожна людина перебуває або в Адамі, або в Христі.
Те, що втратив Адам, Христос повертає людству, в тому числі – і єдність між людьми. Тому будь-які спроби подолати наслідки Первородного гріха чи заклики до всесвітнього братерства поза Христом та об’явленою Ним правдою – це щонайменше утопія, яка заперечує дійсність. І це ніколи не спрацює. Будівництво кожної Вавилонської вежі завершиться розсіянням та ворожнечею (Бут. 11, 6-9). Саме тому шукаймо Христа у Вифлеємі, а не у Вавилоні!
Чому Христос є «останнім Адамом»? Тому що Він помер на хресті. А воскрес Він як «другий Чоловік», друга Людина – третьої не існує. Саме тому залишатися в першому Адамі – означає не існувати, а бути в Христі – означає мати життя вічне. Де я сьогодні? Не лише через Таїнство Хрещення, яке духовно переносить людину з Адама в Христа – де я в дійсності? Хто живе в мені: Христос (Гал. 2, 20) чи «старий чоловік з його вчинками» (Кол. 3, 9)?
Лише Христос та Його автентична Церква може врятувати світ від гріха, смерті та поділів. І робить це шляхом любові, залишаючи людині свободу, гідність, та обдаровуючи її незаслуженими дарами вічності. Тож знайти шлях до Вифлеєму означає знайти шлях до Божого Задуму «об’єднати у Христі все» («возглавити всяческая о Христі, яже на небесіх і яже на землі в нем», ц-слов. переклад).
Різдво Христове і Богоявлення, яке слідує за ним, є великою нагодою, щоби ми «відкинули стару людину (Адама) з її попереднім способом життя, яка зітліває в оманливих пожадливостях» та «зодягнулися в нову людину (Христа), створену за подобою Божою у праведності та святості істини» (Еф. 4, 22-24).
Христос ся раждає!
Підготував Андрій Толстой
Також читайте: Сім думок із книги пророка Малахії, які рятують життя
Чого ми можемо навчитися від апостола Андрія Первозванного?
Що спільного між Образом Божого Милосердя і Торжеством Православ’я?
Повязані записи
