Мабуть, багато хто чув приказку: «Як тривога – то до Бога». Попри свій іронічний настрій вона дуже правдива: часто саме у невідкладних ситуаціях і труднощах, що потребують негайного вирішення, ми палко хапаємося за молитву. Пропонуємо вам познайомитися із кількома помічниками з «небесної швидкої допомоги» – святими, які відповідають на молитви невідкладно.
Пресвята Богородиця – найбільша помічниця християн, Яка не просто допомагає, а робить це швидко й постійно. У світі є чимало місць і святинь, приурочених Богоматері, помічниці й рятівниці (як-от відомі ікони «Матері Божої Неустанної Помочі» чи «Salus Populi Romani», місця об’явлень, відомі чудесними зціленнями – Люрд або Зарваниця тощо). Та серед них є особлива реліквія, що допомагає у найкоротші терміни – це чудотворна ікона «Скоропослушниця» з монастиря Дохіяр на горі Афон.
Ця святиня іконописного типу «Одигитрія» походить із Х століття. За переказами, у XVII столітті монастирський трапезар Ніл через неуважність закоптив ікону запаленою скіпкою, із якою проходив біля неї. Він почув голос, який заборонив це робити, але сприйняв його як жарт когось із братії. Тож коли знову проходив під іконою зі скіпкою, раптово осліп. Щиро каючись, він звернувся з молитвою до Богоматері й був оздоровлений, а від святині почувся голос: «З цієї пори іменуватиметься ця ікона Моя “Скоропослушницею”, тому що швидку всім, притікаючим до неї, виявлятиму милість і виконання прохань».
Перед іконою «Скоропослушниця» просять про духовне прозріння, зцілення від фізичних хвороб, допомогу в складних життєвих обставинах, захист дітей та визволення з полону. Списки ікони поширені в цілому світі, зокрема були популярними й на Русі. Копія святині є у Свято-Володимирському соборі в Києві.
У Львові також постане храм на честь чудотворної ікони «Скоропослушниця». Таке рішення минулоріч прийняла міська влада. Це буде перший православний храм за 130 років, який збудують в історичній частині міста – на ділянці між вулицями Левицького та Пекарською.
Також читайте: Чудотворні ікони Львова: «Світлоносну свічу бачимо – святу ікону Твою, Богомати»
Миколай Чудотворець. Його знають і вшановують у цілому світі як одного з найбільших святих та взірець безкорисливої допомоги і щедрості. Церква прославляє святого Миколая як швидкого помічника усім, хто опинився в біді та скорботах. Перекази з його життя та легенди розповідають, що Миколай невідкладно з’являвся там, де була потрібна поміч – визволяв полонених, рятував від смертної кари невинно засуджених, допомагав морякам і потопельникам, підтримував людей у найбільшій тілесній та духовній скруті, зцілював недужих. У церковних рукописах згадуються випадки, коли люди, що були при смерті, приклавшись до мощів святого, видужували в той же день.
Миколая Чудотворця здавна шанували на Русі. Ім’я Миколая під час хрещення прийняв перший київський князь-християнин Аскольд, і нині церква на його могилі названа на честь святого Миколая. Ім’я Чудотворця носить і одна із найдавніших святинь Львова – княжий храм на Підзамчі.
Святого Миколая вважають надзвичайно могутнім і швидким помічником тих, хто щиро просить його про допомогу. Про це йдеться у молитовних текстах. Зокрема, в акафісті до святого Миколая його згадують як «скорого в бідах заступника» (кондак 6). Ікос 5 з цього акафісту каже: «Радуйся, швидка відповідь потребуючим; радуйся, скорботним приємне піклування».
У відомій пісні на честь святого співають: «Ой, хто, хто спішить в твої двори, / Того ти на землі і морі / Все хорониш від напасти, / Не даш йому в гріхи впасти, / Миколаю; Ой, хто, хто к ньому прибігає, / На поміч його призиває, / Той все з горя вийде ціло, / Охоронить душу й тіло Миколай!». Про те, що святий Миколай завжди невідкладно спішить на допомогу, писала львівська візіонерка ХХ століття Фуля Горак, яка під час містичних переживань бачила Чудотворця. Детальніше про це читайте у матеріалі «Святий Миколай був у Львові: розповідь Фуллі Горак».
Святий Експедит (Expeditus, Expedite) – покровитель невідкладних справ і «святий часу». Його можна назвати «святим дедлайнером», адже Експедита здавна вважають заступником у потребі швидкого вирішення складних ситуацій, особливо коли інші засоби не допомагають. А ще Експедит міг би зватися помічником прокрастинаторів, які завжди відкладають справи «на завтра». Це пов’язано із переданням про життя святого. За цим переданням, Експедит був римським сотником родом із Регенсбурга (Баварія), що служив у Вірменії, і, навернувшись у християнство, прийняв мученицьку смерть в час гонінь імператора Діоклетіана, близько 303 року. Легенда каже, що того дня, коли він вирішив стати християнином, диявол з’явився перед ним у вигляді ворони (за іншими версіями – змії), що кричала «Cras! Cras! Cras!» (лат. «Завтра! Завтра! Завтра!»), спокушаючи його відкласти своє хрещення. Натомість Експедит наступив на птаха та вбив його, проголосивши: «Я буду християнином сьогодні!». Через це Експедита традиційно зображали як молодого римського центуріона, що правою ногою розчавлює ворону, тримаючи в руці годинник. Пізніші зображення показують Експедита із хрестом, на якому викарбуване слово «Hodie» (лат. «сьогодні»), а з дзьоба ворона стирчить сувій із написом «cras».
Від початків публічного почитання до Експедита зверталися по допомогу у врегулюванні надто тривалих судових справ. У 1781 році Папа Пій VI проголосив його захисником купців і моряків. Протягом століть святого знали як заступника у невідкладних труднощах.
Зараз в Україні його мало хто знає (і для цього є об’єктивні причини), однак абсолютна кульмінація його популярності в Європі припала на 1890-1900-ті роки. Та в 1906 році цей пік різко обірвався: Папа Пій Х наказав вилучити ім’я Експедита з офіційного списку святих через серйозні сумніви істориків у тому, чи існував він узагалі. Однак до сьогодні святого Експедита вшановують, до нього звертаються у дуже термінових справах, і чимало людей засвідчує його допомогу. А в Латинській Америці (особливо в Бразилії, Аргентині та Чилі) він досі збирає тисячі людей у день свого свята, 19 квітня. У сучасному світі Експедит став неофіційним покровителем програмістів, хакерів, фрилансерів та людей, що боряться із прокрастинацією.
З огляду на те, що латинським словом «Expeditus» називали солдата без похідного ранця, тобто воїна з легким спорядженням, є версія, що насправді під таким іменем вшановують анонімну особу, відому за своєю професією. Агіограф Іпполіт Делеє (Hippolyte Delehaye) вважав, що слово «експедит» є неправильним тлумаченням імені «Елпідій», і йдеться про одного чи навіть кількох мучеників із Малатьї (сучасна Туреччина), узагальненим під йменням «Експедит». Можливо, це частково і є причиною того, що святий Експедит – скорий помічник у невідкладній потребі, адже, звертаючись до святого під цим іменем, молільник прикликає не одного, а кількох (можливо – й кількасот) невідомих праведників, які разом відгукуються на прохання.
Святий Єфрем Новий або Єфрем Амомонський (грец. Άγιος Εφραίμ ο μάρτυρας / του Όρους των Αμώμων) шанується Константинопольським Патріархатом та Елладською православною церквою як великий чудотворець. Єфрем прийняв мученицьку смерть на горі Амомон поблизу міста Неа-Макрі в Аттиці (Греція) ще у 1426 році, але його мощі чудесним чином були віднайдені при відновленні монастиря на цьому місці тільки в середині ХХ століття, тож Єфрема вважають «новоявленим» («νεοφανής») святим. Тоді ж святий об’явився місцевій монахині, якій розповів про своє мучеництво. Мощі Єфрема відразу почали прославлятися багатьма чудесами.
Нині монастир у Неа-Макрі – дуже відвідуване місце паломництва, яке приваблює тисячі вірних, особливо тих, хто молиться за зцілення від хвороб. Монастир завішаний тисячами «тама» (срібних табличок вдячності) від людей з усього світу. Шовковиця, на якій, за переданнями, повісили святого, сьогодні виставлена як об’єкт шанування всередині відбудованого монастиря.
Святого Єфрема Нового вважають головним помічником онкохворих: за багатьма свідченнями, він «з’являвся» в операційній – іноді пацієнти або лікарі бачили ченця, що стояв поруч і керував руками хірурга (часто після таких втручань пацієнти розповідали про сильний запах квітів або мира в стерильній палаті реанімації). Святий допомагає тим, хто страждає від залежностей (наркотики, алкоголь, ігроманія), психічних розладів, глибокої депресії та людям на межі самогубства. Єфрем знаний миттєвою підтримкою: часто його допомога приходить ще до того, як людина закінчила молитву. Цей святий має велику базу задокументованих сучасних чудес, часто підтверджених медичними довідками «до» і «після».
Святий Фанурій (грец. Agios Fanourios) – «Той, хто освічує»: його ім’я походить від грецького слова «фанеро» — «являти», «показувати», «освітлювати». Звідси взялася і «спеціалізація»: це святий, що знаходить втрачене та показує приховане. Це стосується як фізичних, так і духовних речей (через це Фанурія часом називають «православним Антонієм», порівнюючи зі святим, відомим такою ж «професією»). Святий Фанурій «висвітлює» істину, а часом – і майбутнє: наприклад, до нього часто звертаються дівчата, які хочуть вдало вийти заміж, щоб він «показав» їм нареченого.
На іконах Фанурія зображають як молодого римського солдата, що тримає в руці запалену свічку – символ того, що він «висвітлює» темряву і знаходить загублене. Чудесне віднайдення стосується і самого святого: про нього не знали до XIV століття, коли під час розкопок на острові Родос віднайшли невідому ікону. Вона зображувала молодого воїна-християнина з хрестом у руці та запаленою свічкою. По краях — 12 окремих сцен його мученицьких тортур (камінням били по голові, батогами, залізними гаками рвали тіло, кидали до диких звірів, спалювали свічками, розпинали на колесі, давили каменем, палили в печі тощо). Попри пошкоджений напис на іконі вдалося прочитати ім’я «Фанурій», а сцени на іконі показали, що це — великомученик, який загинув за Христа.
Відтоді культ святого поширився і став знаний через одну з найкрасивіших «гастрономічних» традицій у християнстві, особливо популярну в Греції та на Кіпрі – «Пиріг Фанурія» (Фануропіта). За цією традицію, просячи святого про допомогу або дякуючи за вислухану молитву, випікають спеціальний пісний пиріг — Фануропіту. Пиріг традиційно складається з 7 або 9 інгредієнтів, це, зазвичай, борошно, олія, цукор, апельсиновий сік, горіхи, родзинки, кориця. Часом пиріг благословляють у церкві, або просто роздають бідним чи друзям із проханням помолитися за маму святого Фанурія.
Таке прохання пояснює народний переказ: вважають, що мати Фанурія була дуже грішною, жорстокою та скупою жінкою. Святому Фанурієві не вдалося навернути її за життя, але він настільки любить матір, що готовий допомогти кожному, хто помолиться за її душу. Тому Фануропіту роздають зі словами: «Хай Бог простить матір святого Фанурія». Вірні вважають, що такий своєрідний «бартер» — це найкоротший шлях до серця святого, адже молитви із цим наміренням він вислуховує особливо швидко.
Святитель Спиридон Тримифунтський також відомий як «швидкий помічник», оскільки віряни часто отримують допомогу невдовзі після молитви до нього. За переказами, ще за життя Спиридон був чудотворцем: його молитвами вщухали посухи та зливи, оздоровлялися недужі й біснуваті, навіть воскресали померлі. По смерті він також прославився великою кількістю чудес.
Спиридона вважають покровителем у складних життєвих обставинах, особливо тих, що стосуються матеріального добробуту та здоров’я. До святого звертаються по допомогу в пошуку роботи та розв’язання проблем із боргами. Моляться також про одужання від важких хвороб і благополуччя в родині. А ще святого Спиридона Тримифунтського вважають покровителем мандрівників, адже його самого називають постійним подорожнім. Так на грецькому острові Корфу, де спочивають його мощі, існує переказ про «зношені черевики»: кажуть, що хоча святий помер багато століть тому, його взуття періодично зношується. Тож вірні вважають, що Спиридон досі невидимо ходить світом, поспішаючи на допомогу тим, хто її потребує. А частинки його взуття як реліквії поширюють у цілому світі – такий фрагмент зберігається, зокрема, у львівському храмі святого Іоана Золотоустого (вул. Лисенка, 43).
Слуга Божий Венантій Катажинець. Цього молодого ченця-францисканця, життя і монаша формація якого тісно пов’язані зі Львовом початку ХХ століття, часто називають «польським Шарбелем». Серед католиків у останні роки зростає віра, підкріплена сотнями свідчень, у те, що Венантій Катажинець – це швидкий помічник у невідкладних ситуаціях, особливо в матеріальній потребі. Багато вірян свідчать, що молитва до нього допомагає розв’язати невідкладні проблеми з боргами, пошуком роботи або житла; це стосується і безнадійних справ.
Популярність о. Венантія зросла через численні відгуки про несподівано швидке вирішення проблем після дев’ятиденної молитви (новени) до нього, або навіть під час неї. Молитви до Слуги Божого, його біографія та свідчення про чудеса зібрані на спеціальному сайті, а також у мобільних застосунках, створених для зручності дев’ятниць, які вірні звершують за його заступництвом. Відгуки про швидку допомогу Слуги Божого додаються постійно. Ними вірні не тільки дякують за небесну підтримку о. Венантія, а й пришвидшують його беатифікацію та зачислення до лику святих.
Також читайте: О. Славомір Бистри: Венантій Катажинець повернувся до Львова тоді, коли він тут найбільш потрібний
Блаженний священномученик Василій Величковський. Цей український новомученик ХХ століття менш відомий у світі, ніж його «колеги» зі «швидкої небесної допомоги». Проте в останні роки з’являється все більше свідчень про його невідкладну поміч у просьбах. Про чудесне заступництво блаженного на полі бою свідчать військові. А працівники львівської квартири-музею священномученика Василія розповідають про випадки швидких вислуханих молитов або «вдалих співпадінь» за посередництвом цього ісповідника віри.
Дізнатися більше про життєвий шлях блаженного, повен випробувань, а також про його чудесну допомогу, яку досвідчують і в наші дні, всі охочі можуть у його помешканні-музеї на площі Соборній, 11, у Львові. Саме там можна безпосередньо звернутися до святого. Відвідувачі музею довідаються про життя пастиря підпільної Церкви, що нині є покровителем в’язничного капеланства, та про реальні свідчення тих, кому владика Василій допоміг у складних життєвих ситуаціях.
Список святих-помічників, які поспішають на підмогу в критичний момент, можна продовжити – напевне, кожен із нас може навести власні приклади такої допомоги свого власного небесного заступника. Важливо пам’ятати, що святі – наші друзі, які не лише завжди готові нам допомогти, коли звертаємося до них із вірою та любов’ю, але й дуже хочуть це зробити. Вони чекають тільки нашого запрошення. За свідченням львівської містички Фулі Горак, «дружба зі Святим може бути найреальнішою, найвірнішою, найбільш безпечною дружбою на світі».
Також читайте: Сказати замість «вірую» — «знаю»: львів’янка Фуля Горак про сопричастя святих
Болять зуби чи важко прокидатися – до якого святого звернутися?
Молитва за успішні іспити. Святий, який допомагає учням та студентам
Що символізують предмети, які тримають святі на іконах
Повязані записи
