Гелен Келлер – відома сліпоглуха американська письменниця, громадська діячка, викладачка і лекторка у своїй статті «Три дні зору» написала що би вона хотіла побачити, якби лише на три дні отримала зір.
Першого дня Гелен мріє побачити своїх друзів, що стільки років піклувалися про неї.
Другого – природу і навколишній світ.
Третій день вона хотіла би провести вдома, в Нью-Йорку, біля свого вікна, споглядаючи за метушливим життям галасливого міста.
Завершує вона свою статтю висновком: «Я, сліпа, можу дати одну пораду тим, хто бачить: дивіться так, ніби завтра осліпнете».
Господь говорить: «Світло твого тіла – твоє око. Коли око твоє здорове, все твоє тіло світле; коли ж воно недуже, все тіло твоє темне. Гляди, отже, чи світло, що в тобі, не є темрява» (Лк.11,34-35).
Уже дев’ять років триває кровопролитна війна, яка нищить нашу землю, винищує наших людей, однак, ще багато-хто цього не добачає. Попри героїчну боротьбу нашого народу, щораз голосніше говориться про крадіжки, про зловживання, про корупцію, що, по суті, у нинішніх обставинах прирівнюється до мародерства. Тобто, спостерігаємо чимало людей, які мають очі і не хочуть бачити, мають вуха і не хочуть чути. Мабуть, найбільша проблема таких людей у тому, що вони втратили відчуття Божої присутності. Господь же, через Свого пророка запитує: «І що ви чинитимете, як тому кінець настане?» (Єр.5,30-31)…
За матеріалами Фейсбук-сторінки о. Івана Галімурки