Святий Домінік та його Орден продовжує своє служіння у Львові та Україні (відео)

Святого Домініка можна з упевненістю назвати львів’янином. Від самого заснування міста члени монашого ордену, який він започаткував, стали невід’ємною частиною Львова. Перлиною міста є Домініканський собор, а приміщення колишнього монастиря домініканців стали пристановищем Музею історії релігії (колись ще й атеїзму) і державного обласного архіву.

Однак, втративши після радянської окупації нерухомість, домініканці не втратили свого місійного вогню і в 2010 році повернулися до Львова. Осередком домініканського душпастирства в місті Лева стала каплиця Божої Матері Неустанної Помочі, знана як «Каплиця Розена», через неймовірні фрески, якими в 1930-их роках прикрасив її художник зі світовим іменем — Ян Генрик Розен (1981-1982).

Настоятелем чернечого дому Ордену Проповідників (саме таку назву має спільнота домініканців) у Львові з грудня 2019 року є священник о. Ігор Ґнюс ОР, відомий своєю любов’ю до католицької традиції. Його попередником на цій посаді був о. Микола Петро Лучок, якого Папа призначив єпископом Мукачівської дієцезії.

Станом на сьогодні у Львові також несуть своє служіння ще двоє домініканців: отець Віталій Садварі ОР та отець Ігор Селіщев ОР, разом з отцем Ігорем Ґнюсом – три ієромонахи.

У чому полягає таємниця понад 800-річного успіху Ордену Проповідників? У вірності харизмі засновника цієї монашої спільноти — святого Домініка де Гусмана (1170 – 1221), вважають домініканці. Пам’ять святого вшановується 8 серпня.

У той час, як на Київську Русь очікувала монголо-татарська навала, на Заході Європи з’явився новий чернечий орден, який палав місійним духом, любов’ю до вбогості та знання.

Вісім років тому львівські домініканці представили короткий фільм про свій орден та його засновника. 

А вчора, напередодні дня святого Домініка, EWTN — Телебачення Віковічного Слова в Україні представило новий фільм про Орден Проповідників.

Запрошуємо вас переглянути обидва фільми українською мовою.

Також читайте: О. Ігор Гнюс ОР: «Домініканські проповіді можна порівняти до кави еспресо»