20 липня ПЦУ, УГКЦ та РКЦ вшановують пам’ять святого Іллі – одного із найвідоміших пророків Старого Завіту.
Книга Царів розповідає, що пророк Ілля дорікав цареві Ахаву за поклоніння Ваалу, якому піддався і народ Ізраїлю. За віровідступництво Бог покарав Ізраїль тривалою посухою та голодом. З цим періодом пов’язані великі чудеса пророка Іллі – в час посухи ворони приносили йому хліб і м’ясо, пізніше пророк пішов у Сарепту Сидонську, де зупинився в домі вдови, запаси борошна й олії якої не вичерпувалися за увесь час його перебування там; згодом, коли син удови захворів і помер, Ілля воскресив його.
Аби довести Ахаву, що Ваал — хибний бог, Ілля домовився з царем прийти на гору Кармель. Сюди прибуло 450 Ваалових і понад 400 Астартових жерців. Тут спорудили два жертовники – за угодою, правда мала бути на боці тих, на чию молитву відгукнеться божество і запалить жертву. Молитви язичників були безуспішні; Ілля ж показово облив жертовник водою, а на його молитву Бог зіслав вогонь такої сили, що він знищив і жертву, і жертовник, і висушив воду навколо. Побачивши це диво, люди знову визнали Бога, а Ваалових пророків було страчено. Після цього на небі з’явилися хмари та пішов довгоочікуваний дощ.
Ілля постійно перестерігав проти поклоніння язичницьким богам та супроти нечестивого способу життя, проте до його пророцтв часто не прислухалися. Згодом за свою ревність перед Богом Ілля був взятий на небо живим. Згідно з біблійним переказом, його забрала вогненна колісниця. Свідком підняття Іллі на небеса був його учень, Єлисей, що також став великим пророком.
Оповідь про Іллю, що викликав молитвою небесний вогонь і дощ, наклалася на слов’янське вшанування Перуна — бога громів і блискавок, подателя дощу. В народних віруваннях Ілля, продовжуючи вірування про Перуна, править грозовими хмарами, забезпечує родючість полів, а блискавками проганяє демонів і богохульників. Ці вірування відображають уявлення про те, що Перун визволив хмари, викрадені змієм, який ховався в різних предметах, тваринах, людях і врешті у воді. Подвійна природа Перуна (керування і вогнем і дощем) відбилася в розділенні Сухого та Мокрого Іллі. Оповідь про вознесення Іллі на Небо в вогняній колісниці здобула паралель з уявленнями, що Перун їздить по небу також на колісниці.
Постать святого Іллі була такою знаковою в Старому Завіті, що з ним порівнювали Йоана Хрестителя, а Ісуса Христа дехто вважав Іллею, що повернувся на землю (Євангеліє від св. Матея 16:13-14). Пророк Ілля разом з Мойсеєм з’являвся на горі Тавор під час Христового Преображення.
Церква глибоко шанує святого Іллю. Зображають святого в різних подіях його життя, часто – під час узяття на небо в огненній колісниці. Атрибути – ворони, вогняний меч.
Святий Ілля також є покровителем монашого Ордену кармелітів, день його спомину – їхнє свято. Це пов’язано із перебуванням Іллі на горі Кармель, де він, живучи у чистоті, простоті та убозтві, шукав присутності живого Бога і знайшов її у молитві та досвіді великої тиші (1 Цар 19:9-14). Так він став взірцем для майбутніх поколінь ченців, тож перші пустельники ще у IV столітті почали відвідувати Кармель, а згодом тут виникли перші спільноти візантійських монахів. Пізніше до пожвавлення монашого життя спричинилися хрестові походи – чимало хрестоносців і паломників, зачарованих красою Кармелю, залишилися тут, аби подвизатися у святості. Орден кармелітів зародився на зламі ХІІ і ХІІІ століть, пустельники стали називати себе братами Пресвятої Діви Марії з гори Кармель. Пізніше вони емігрували до Європи і, попри чимало перешкод і переслідувань, вкорінилися і розвинулися, служачи в різних країнах до наших днів.
В Україні святий Ілля – знаний і шанований святий. Попри те, що чимало ознак йому приписані із дохристиянських вірувань, як-от влада над вогнем і блискавками, а також особливе покровительство жнив, українська Церква вшановує пророка у багатьох святинях, названих на його честь. Два храми святого Іллі є і у Львові:
Храм святого пророка Іллі УГКЦ (м. Львів, вул. Дорога Кривчицька, 113)
Храм святого пророка Божого Іллі ПЦУ (м. Львів, вул. Чукаріна, 30а)
Повязані записи
