Нещодавно у соцмережі «Фейсбук» з’явилося повідомлення про незвичайну львівську скульптуру Богородиці, присвячену захисту ненароджених дітей. Ми відвідали римо-католицьку парафію святого Архангела Михаїла на Сихові, де вона розміщена, і дізналися, як ця фігура Матері Божої з’явилася у Львові, чим ця подія пов’язана із Богородицею з Гваделупи та яку особливу місію вона виконує у наш час.
Храм Архангела Михаїла можна знайти на околиці парку Йоана Павла ІІ на Сихові – за адресою вул. Освицька, 4, або ж Лісна, 17 (парафія належить до с. Зубра). Новозведений костел водночас захований від шуму міста і відкритий для всіх, хто бажає прогулятися сихівським лісом.
Праворуч від входу можна побачити незвичайну скульптурну композицію: Богородиця відкриває обійми до групи дітей, що простягають до Неї руки. Напис поруч пояснює її сенс: «…Нехай невинна жертва вашого життя скаже дорослим – наші бабуся і дідусь вас любили, тому ви живете». Це – місце молитви за ненароджених.
Про незвичайну скульптуру і те, яке значення вона має для львів’ян, «Духовній величі Львова» розповів настоятель парафії Архангела Михаїла РКЦ о. Яцек Коцур.
Фігура Матері Божої має справді цікаву історію своєї подорожі до Львова. Отець Яцек розповів, що в 2019 році митрополит Мечислав Мокшицький звернувся до нього із пропозицією прийняти на свою парафію цінну скульптуру Діви Марії. Пізніше з’ясувалося, що вона була виготовлена у Польщі та призначена для польського радіо «Марія», проте через певне непорозуміння там від неї відмовилися. Тоді фундатор скульптури вирішив подарувати її львівському митрополитові з проханням розмістити її у такому місці, де буває багато людей.
«Архієпископ зразу подумав про наш храм, бо це таке місце, яке дає можливість трошки задуматись, затриматись, де люди не переходять поспішно, а просто мають час трошки підійти, помолитися. А з другого боку, тут і влітку, і взимку проходить дуже багато людей – бо це парк Йоана Павла ІІ, і якщо хтось хоче погуляти по лісі, то не має іншого виходу, як перейти перед нашим храмом», – зазначив настоятель храму.
Автор композиції – польський скульптор Збіґнєв Мікелевіч. Його роботи є в багатьох польських містах, кожна – дуже оригінальна, розповів о. Яцек: «З того, що знайшов в інтернеті, то всі його фігури є у Польщі, крім нашої. Вона би теж мала там бути, але “прийшла” до нас».
На місці, де зараз розташована фігура Матері Божої, раніше стояв місійний хрест. Але розмістити її саме тут вирішили не випадково: в цікавий спосіб вона не просто додалася до композиції храму, а й продовжила особливу місію молитви про порятунок життя, яку парафія Архистратига Михаїла здійснює вже багато років.
«Це Марія, яка захищає дітей. Але це можна розуміти подвійно – як те, що Марія захищає дітей від аборту, і як те, що Вона приймає абортованих дітей на Небі», – зазначив о. Яцек. «І якось так склалося, що всередині в храмі з цього боку є образ Матері Божої Гваделупської, яка є покровителькою ненароджених дітей».
З Гваделупи – до Львова
Над входом до храму можна побачити зображення трьох зірок. Ще кілька таких самих – у внутрішній оздобі. Ці зірки відтворюють зорі з плаща Діви Марії з Гваделупи, образ якої займає визначне місце в костелі.
Отець Яцек розповів, що в Україні є два храми, в яких по-особливому вшановують ікону Матері Божої з Гваделупи. Один з них – греко-католицька церква у Києві; другий – львівський римо-католицький храм Архангела Михаїла. Тут Богородиця Гваделупська – не просто головна, а єдина марійна ікона.
Саме ця південноамериканська святиня стала символом боротьби за життя – у 2004 році Матір Божа з Гваделупи була проголошена покровителькою ненароджених дітей. Це пов’язано з чудом, про яке в Україні майже невідомо.
«Коли ввели закон, який допускав аборти, тоді єпископи Мексики зібралися в Гваделупі, і відправляли службу. Під час тої служби в утробі Марії засвітилося світло і світилося десь дві доби. І від того часу Матір Божу Гваделупську прийняли як ікону захисту ненароджених дітей», – розповів о. Яцек.
Чому ж саме Гваделупська ікона стала головним образом Діви Марії у львівському костелі? Попри цікавість до цієї святині, що поступово зростає, в Україні вона не дуже поширена. Настоятель парафії підкреслив, що це не випадковість.
«Я дуже хотів саме цю ікону, тому що вона міжнародна і стосується захисту ненароджених дітей. В Європі вона трошки менш відома, в нас більше поширені якісь національні чи регіональні ікони Матері Божої; санктуарій Гваделупи дуже далеко від нас. Звичайно, Матір Божа всюди одна і та сама. Але це місце навіть за кількістю вірних не можна порівняти з якимось нашим санктуарієм. Там на празник кожного року приходить 7 млн людей. Це така кількість, що не можемо собі навіть уявити», – зауважив священник. «Тому та ікона, яка 500 років тому з’явилась святому Хуану Дієго, навернула Південну – і згодом Північну – Америку. Америка сьогодні є католицькою саме через цю ікону. Тобто вона має дуже велику силу».
Також читайте: Таємниця образу Богоматері Ґваделупської
Священник розповів, що Гваделупська ікона – це другий після Туринської Плащаниці найбільш досліджений у світі релігійний предмет. У процесі її вивчення постійно відкривають щось нове – космічні, рослинні елементи, навіть музичні ноти; відомим є унікальне зображення у зіницях Марії, подібне до фотознімка, що зафіксувало освячення храму 100 років тому.
«Постійно нові неймовірні знахідки можна побачити, через які Марія до нас промовляє. А цього року якраз буде 20 років від тої події, коли засвітилося світло в лоні Марії. Кожен міг це побачити. Сотні журналістів бачили це світло. Вони думали, що це просто якась така інсталяція, але образ можна було роздивитися зблизька, з двох сторін і бачити, що це – новітнє чудо, яке не має пояснень. І це показує важливу тему, якою є захист ненароджених», – зазначив о. Яцек Коцур.
Матір ненароджених
Тема збереження життя в утробі, про яку говорять не дуже часто, саме під час війни стає для українців надзвичайно актуальною, зауважив священник. Вже зараз можна побачити, що демографія стане найбільшою проблемою, з якою Україна матиме справу після війни – можливо, не в перші роки, але через 10-15 років, якщо нічого не зміниться, наслідки теперішньої ситуації будуть катастрофічними.
«У такий важкий час здавалося на початку, що не буде вже більше абортів, що війна буде мати якийсь вплив, буде пошана до людського життя, адже бачимо ціну незалежності, бачимо, яке цінне життя кожного воїна. А тут, з іншого боку, відбуваються постійно аборти. І це ніби не співвідноситься. Велика проблема, велика драма нашої країни. Бо багато ще є людей, які несвідомі того, чим є аборт», – підкреслив о. Яцек Коцур.
Читайте також: Спадок львівських кармеліток: таємниці колишнього монастиря на вулиці Винниченка
Матір Божа Гваделупська справді стала натхненницею боротьби за порятунок життя на парафії Михаїла. Ще до побудови храму тут почав розвиватися особливий рух духовного батьківства, і цей процес не припиняється.
«З року в рік зростає кількість людей, які приймають усиновлення ненародженої дитини. Це такий спосіб молитви за дитину, 9 місяців – тобто той час, який триває пересічна вагітність. Кожного дня моляться десятку вервиці і присвячують цій меті добрий вчинок», – зазначив священник.
З огляду на цей рух парафія вирішила відзначити встановлення й освячення фігури всеукраїнським початком такої молитви на Благовіщення 2020 року (переважно намірення духовного усиновлення здійснюють від свята Благовіщення до Різдва). Урочистості перешкодила пандемія ковіду. Проте митрополит Мечислав Мокшицький все-таки освятив фігуру, і відтоді вона виконує своє особливе призначення. Отець Яцек Коцур зазначив – минуло лише п’ять років, але всі дуже звикли до неї.
Сихівська Марія
І справді – Богородиця з дітьми вже є невід’ємною частиною композиції храму. Тут варто згадати про будівничого костелу. Автор цього проєкту – польський архітектор Станіслав Нємчик, відомий будівництвом храмів та реставрацією старовинних будівель. Львівський костел Архангела Михаїла – це єдиний храм Станіслава Нємчика поза межами Польщі. Його будівництво, щоправда, замість автора провели львівські архітектори, але в повній згоді із ним. Сам Станіслав Нємчик помер через рік після освячення храму, проте його проєкт парафія продовжує втілювати у життя.
Це стосується, зокрема, зовнішнього облаштування території: за задумом автора, перед храмом має бути відкрита площа без паркану, сходів, великих рослин тощо. Таку думку врахували і при розміщенні скульптури.
«Була думка поставити цю фігуру спереду перед храмом, але вона би трошки перекрила храм, мені здається, бо вона би засильно зосередила на собі увагу, а архітектор був проти того», – розповів о. Яцек. «Я хотів вшанувати його пам’ять, бо він вже помер на той час, і подумав собі поставити цю фігуру трошки ззаду. І це дуже добре. Люди можуть в тиші зосередитися. А якби вона була спереду, було би трошки незручно».
Ще одна частина площі при храмі – дитячий майданчик праворуч від скульптури. Це також відіграє свою роль у парафіяльному житті: при храмі діє «охоронка» – заклад дошкільного виховання, яке провадять сестри-служебниці. Тут навчаються десятки дітей. «Діти дуже часто, коли переходять на майданчик, затримуються біля тої фігури; сестра щось їм розповідає, часто діти там відмовляють обідню молитву “Ангел Господній” – таким чином та фігура є пов’язана і з життям нашої охоронки для дітей дошкільного віку, і з життям нашої парафії», – зазначив настоятель храму.
Загалом скульптура завжди звертає на себе увагу. Священник розповів, що часто люди зупиняються або підходять ближче до Матері Божої. Найцікавіше спостерігати за дітьми – вони люблять гратися між фігурками. Іноді тут роблять фото, на які можна навіть натрапити у соцмережах.
«Я думаю, що це дуже добре, що фігура в такому публічному місці, поза храмом – бо до храму заходять тільки люди віруючі або зацікавлені. А так вона стоїть назовні – трошки, можна сказати, навіть провокативно. Дехто підходить, дивиться, читає; слова, які там записані – лагідні, але, якщо задуматися, навіть жорстокі, вони стосуються тих дітей, яким не дозволили народитися. Кожен зробить собі висновок, яким важливим є людське життя, життя дитини», – підкреслив отець Яцек Коцур.
Читайте також: Свята, яка хоче робити чуда: незвична історія про ікону, народжену у Львові
О. Яцек Салій OP: Зачаті діти — наші ближні
«Дім Мій буде домом молитви»: Святиня в центрі Львова, де на тебе чекає чудо (фото)
Автор: Марія Цьомик
Фото (де не вказано інакше) автора
Повязані записи
