Що думають львівські священники з трьох конфесій про таке явище як татуювання та пірсинг? Ми поцікавились цим питанням, оскільки 29 червня, за згодою Папи Франциска, було оголошено нові вказівки для працівників Базиліки Святого Петра в Римі. Зокрема, їм було заборонено мати видимі татуювання та пірсинг. Тож ця тема знову привернула до себе особливу увагу.
Протоієрей Михайло Сивак (ПЦУ), проректор Львівської православної богословської академії, ключар кафедрального Свято-Покровського собору у Львові.
Андрій Толстой: Отче Михайле, чи впливає татуювання і пірсинг на вічну долю людини?
О. Михайло Сивак: На мою думку, татуювання не впливає на спасіння людини. І Господь дивиться не стільки на татуювання, як на душу. Тому, навіть, якщо людина має татуювання, але щиро сповнена любові, то для спасіння це перешкодою не буде. Але тут є велике морально-етичне питання. Ми знаємо, що в Священному Писанні, в Старому Завіті, є заповідь, яка забороняє робити «на своєму тілі нарізи» і наколювати на своїй шкірі написи-татуювання (Лев. 19, 28).
З іншої сторони, татуювання походить від тюремної традиції, певної субкультури. Тому християнин, який робить татуювання, певною мірою ототожнює себе з тюремною культурою. Ось дві таких думки. Перша, богословська – що воно на спасіння не впливає. А друга думка, етично-морального плану: татуювання і пірсинг не зовсім корелюється з духовним життям.
З тюремною субкультурою зрозуміло, але питання в тому, чому в Старому Завіті робити на собі написи-татуювання було заборонено. Це ж не було тоді пов’язано з тюремною субкультурою.
Для цього потрібно більш детально розглянути цю цитату та її контекст. Але ми точно знаємо, що тіло християнина — це храм Духа Святого. Так говорить нам Новий Заповіт. І тому, так, як ми дбаємо про храм матеріальний і не робимо в ньому того, що йому не притаманне, так само і храм нашого тіла треба оберігати від усього зайвого.
Як ви думаєте, чому зараз такий сплеск моди на татуювання?
Я чув таку думку, що мода рухається по спіралі. І тому зараз новий виток моди на татуювання. Мода завжди дуже сильно впливає на людину.
Також читайте: О. Михайло Сивак: «Я не уявляв собі, що священник може бути якийсь інший»
Ієромонах Роман Мельник, ЧСВВ, магістр новіціяту Отців Василіян у Крехові
Андрій Толстой: Отче Романе, яке ваше ставлення до татуювання та пірсингу, особливо, коли їх роблять християни?
О. Роман Мельник, ЧСВВ: Відповім словами самого Папи Франциска. Він сказав, що варто спочатку дізнатися, чому людина це зробила. А не засуджувати її. Більшою мірою це роблять для того, щоб якось підкреслити себе в суспільстві, привернути увагу. Здебільшого це молоді люди. Це так званий «крик душі», людина ніби звертається до оточення: «Зверніть увагу на мене». Тому, якщо така можливість є, то їй можна з обережністю допомогти бути сприйнятою в соціумі або вирішити якісь інші психологічні моменти.
Ви магістр новіціяту в Крехові – допомагаєте молодим людям розпізнати своє покликання та готуєте майбутніх монахів-василіян. Чи приходять на новіціят хлопці з татуюваннями та пірсингом? І як у вас до цього ставляться?
Щодо пірсингу, то таких випадків нема, але пірсинг можна зняти. А щодо татуювань – то я не знаю, чи є нині така метода, що їх можна якось вивести. Але якщо вже так сталось – бо є випадки, що хтось служив в армії, і йому написали ім’я на пальцях –то ми до цього ставимося по-іншому.
Бо, знаєте, людина може пережити навернення, але деякі речі вже не зміниш. Ми на це увагу не акцентуємо. Іноді пізніше це може стати певним свідченням про зміни в житті людини: що так, я мав до навернення певний спосіб життя, але зрозумівши багато чого, навернувся. І ось людина своїм прикладом показує, що й іншим з Божою допомогою можна перемінитись.
Якщо людина, молода чи трошки старша, стоїть перед вибором, думає, зробити їй татуювання чи ні, що би Ви їй порадили?
Ну, я би, певно, найперше запитав її, чому вона хоче це зробити?
Ну, припустимо, їй здається, що це гарно та круто.
Тоді я би, можливо, розповів цій людині, що татуювання може мати певні наслідки. Зокрема, є свідчення тих, які це зробили і жаліють. Людина має знати про ці факти. А вибір, без сумніву, за нею. Бог дав людині свобідну волю.
Як Ви думаєте, які духовні підстави того, що саме в наш час багато людей – раніше такого не було – почали робити різні зображення на своєму тілі?
Я думаю, це мода. Якщо суспільство диктує якусь «нормальність», то всі до того тягнуться і вважають, що це нормально, і хочуть також це робити. Для мене аргументом є те, що Бог не може помилятися. І якщо Він мене створив без цього, значить, Він мене створив найкращим і унікальним. А якщо би потрібно було, то Він створив би мене з татуюваннями.
Також читайте: «Прийди і подивися»: Василіяни запрошують хлопців спробувати життя у монашій спільноті
Отець Маріуш Кравєц (РКЦ), настоятель монастиря Товариства Святого Павла у Львові, директор «Видавництва Святого Павла» в Україні.
Андрій Толстой: Отче Маріуш, що ви думаєте про татуювання та пірсинг — наскільки це є добре для християнина і людини взагалі?
О. Маріуш Кравєц: Існують культури, де людина ідентифікує себе за допомогою татуювання. Наприклад, в Індії або деяких мусульманських країнах християни роблять на собі за допомогою тату знак хрестика. Також я чув про випадок, коли католицький священник у Польщі, якого ув’язнили комуністи, зробив собі тату латинською мовою «ego sum sacerdos» — «я є священик». Це було не на видному місці, мабуть, з тією надію, що його тіло по смерті опізнають.
Тому багато що залежить від наміру, інтенції. Що стосується нових правил у Ватикані, то йдеться не про заборону татуювання взагалі, а лише на видних місцях тіла, а також — про вимоги до моральності працівників, зокрема, щоб вони були католиками, перебували в належному шлюбі… Насправді в цьому немає чогось незвичного — кожна фірма чи установа має власний дрескод чи інші вимоги для своїх працівників. Часто це просто питання естетики.
Отже, йдеться не про мораль чи гріх, а лише про естетичну сторону питання?
Католицька церква не має заборони чи дозволу на татуювання. Знову ж таки, багато залежить від намірів людини та обставин, в яких вона перебуває, коли зважується на це. Маємо приклади, коли на фронті наші військові, використовуючи татуювання, підкреслюють свою національну ідентичність – я не можу назвати це гріхом.
Разом з тим, деякі екзорцисти, зокрема отець Габріель Аморт, говорили про те, що татуювання, які несуть в собі певні магічні, або й відверто сатанинські символи, мають негативний вплив на людину. Зі своєї практики вони спостерігали, що такі люди попадали під сильний вплив сатани. Тому дуже важливо, що саме і з яким наміром, і за яких обставин зображує на собі людина.
Отже, татуювання — не завжди гріх?
Не завжди ми повинні дивитися на наші вчинки вузько, коли визначаємо їхню гріховність. Потрібно також враховувати побічні наслідки наших рішень — для нас та інших людей. У цьому випадку йдеться також про медичну складову. Як татуювання впливає на здоров’я? Хтось скаже, що ніяк, але чи це так насправді? Чи не викликає воно раку шкіри, інших захворювань? Наприклад, якось я читав про випадок, коли одна дівчина хотіла зробити собі тату близько очей, здається, на повіках. В результаті цього вона втратила зір.
Отже, здавалось би, це не гріх, але результат для здоров’я людини виявився жахливим. У цьому випадку ми бачимо певні паралелі з алкоголізмом, наркоманією чи курінням цигарок, які також нищать здоров’я людини, а, отже, є гріхом.
Чому татуювання стало таким поширеним саме в наші дні?
Найперше – це мода, завдяки якій людина привертає до себе увагу. Це також питання самотності людини. Вона хоче надати собі додаткову вартість в очах інших.
Але й раніше люди хотіли звертати на себе увагу?
Так, хотіли, але робили це в інший спосіб. Раніше, може 20-30 років тому, жінки дбали про зачіску, про обличчя. Але тепер цього комусь видається замало.
Також читайте: Видавництво Святого Павла у Львові: пекарня, яка готує хліб для духу
Протоієрей Петро Бойко (ПЦУ), інспектор Львівської духовної семінарії на Федоровича:
Андрій Толстой: Отче Петре, як християнину ставитися до татуювання та пірсингу?
О. Петро Бойко: Якщо ми говоримо про татуювання, про пірсинг, то у Новому Завіті прямої заборони не знаходимо. Але потрібно розуміти, що Біблію ми читаємо між рядками. Апостол Павло каже, що «ви — храм Божий» (1 Кор. 3, 16). Тіло — це храм Божий, бо Дух Божий живе у ньому (1 Кор. 6, 19). А все, що створив Бог, є добре. Хтось починає робити зображення на своєму тілі, інший проколює його. Колись із татуюванням ходили люди, які були в місцях позбавлення волі.
Старий Завіт категорично забороняє такі речі. Про це вказано конкретно в книзі Левит (19, 28). Є люди, які зображають на собі якісь ікони, або іншу релігійну атрибутику. Вони думають, що таким чином стають ближчими до Бога. А насправді це принижує Бога. Бо ти сам, твій спосіб життя, повинен бути іконою Бога, Його відображенням.
Якщо до Вас на сповідь прийде людина, і ви помітите на ній татуювання, чи звернете їй на це увагу?
Сповідається людина, а не священник замість неї. Я таку людину, звичайно, буду приймати, буду приймати її сповідь. І якщо я побачу, що він чи вона готові сприйняти від мене настанову, то поясню, що це є гріхом. Не в кожному випадку це варто говорити. Я думаю, що людина до цього сама дійде.
Складається враження, що це і гріх і не гріх одночасно.
Ні-ні, такого поняття нема, це — або гріх, або не гріх. Християнин не може бути літеплим, наполовину святим або наполовину грішним. І ми ні в якому випадку не повинні толерувати гріх. Ми повинні називати гріх гріхом.
Які духовні, можливо, психологічні причини популярності татуювання?
Апостол Павло вказує, що наш дух, душа і тіло повинні жити в гармонії. А в суспільстві ми бачимо культ тіла та масовий відхід від духовності. Тіло ставиться на перше місце. І тому люди більше прикрашають своє тіло, а за душу забувають. Тобто дуже сильно акцентують на те, як вони виглядають. І це стосується не лише татуювань, але й усіх інших сторін життя людини.
На самому початку Ви сказали, що нам треба приймати себе такими, як нас сотворив Бог. Тому що Він все зробив добре. Але відбулося гріхопадіння і люди тепер народжуються не в тій первісній безгрішній красі. Так, мабуть, думають деякі люди, що вони просто покращують те, що спотворив гріх у людській природі.
Не думаю, що татуювання повертає нам красу безгрішного тіла. Християнин повинен прикрашати себе в першу чергу добрими справами і чеснотами. Апостол Петро написав, що дорогоцінним перед Богом є «прихована сердечна людина, в нетлінності лагідного і мовчазного духа», а «не зовнішнє, не заплітання волосся та навішування золота чи прикрашання одягу». (див. 1 Пт. 3, 1-5). І цей принцип стосується не лише жінок, але й чоловіків. Впалу людську природу виправив та відновив Своїм пришестям Господь.
Але більшість людей так високо не мислять. Той самий хлопець чи дівчина просто скажуть: «Це круто, гарно, модно, і я хочу це собі зробити. І тоді я буду виглядати стильним». Якщо дуже простою мовою, що би Ви сказали таким людям?
Я все моделюю на своїх дітях. Який би випадок не стався, я все думаю: а як мої діти, як я виховую своїх дітей, щоб вони такого не зробили? Можливо, я не зможу вкласти їм свої переконання, і, можливо, їм треба буде десь самим набити собі якісь ґулі, тому що через коліно не переламаєш дитину. Але я можу показувати їм правильні речі власним прикладом.
Свого часу майбутній апостол Павло йшов у Дамаск знищувати християн. Переконати його в протилежному здавалось неможливим. Але на тій дорозі йому явився Христос. І каже такі слова: «Важко тобі йти проти рожна» (в іншому перекладі «важко тобі бити ногою колючку», ред.). Господь звернувся до нього зі співчуттям. Господь його не лаяв, не сварив, а вказав йому шлях. І можливо, що саме співчуття Господа вплинуло на нього.
Кожен із нас проходить цю дорогу в Дамаск, цю дорогу гріха. Але настає такий час, коли людина підносить свій погляд до неба, до Бога. І Господь каже їй: «Важко тобі йти проти рожна». І ми навертаємося на той шлях, який пропонує нам Господь. І це стосується будь-яких гріхів, відхилення чи відходу від Бога. Йдеться ж не лише про татуювання чи пірсинг.
Також читайте: О. Петро Бойко: Навчатися і служити в православному серці Львова надихає
Татуювання: чи можуть вони зашкодити нашому здоров’ю?
Повязані записи
