Нині Симеон бере на руки Господа слави, якого колись на Синайській горі бачив у хмарі Мойсей, як подавав йому таблиці Закону. Це той самий, що говорив через пророків, він же й Творець Закону. Це той, кого Давид провістив страшним для всіх, він же має велику й багату милість.
Стихира на Вечірні празника
Свято Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа у Літургійному році випадає на зимовий час, що вже передує початку Великого Посту. Це свято можна назвати святом світла – бо найпевніше асоціюється із ним освячення свічок; у цей день вітають богопосвячених осіб, згадуючи праведних старця Симеона та пророчицю Анну, що присвятили своє життя служінню Богові у Єрусалимській святині; але це свято також – про Закон і послух Законові, про покору, яка високо підносить людину, дає їй нову дійсність.
Також читайте: 15 лютого – Cтрітення Господнє за Юліанським календарем
«Коли після Різдва Господа нашого Ісуса Христа сорок днів минуло і час очищення законного сповнився, пречиста і преблагословенна Діва Мати вирушила з Вифлеєму зі святим Йосифом Обручником у Єрусалим до церкви Божої, несучи сорокаденне немовля Христа. Прийшла сповнити закон Господний подвійний: щоб очиститися після народження принесенням належної Богові жертви та єрейською молитвою і щоб поставити перед Господом первородне немовля й викупити його встановленою ціною, як же про те Господь у Старому Завіті велів Мойсеєві і написано в його книгах», – пише у Слові про Стрітення Господнє і про очищення Пречистої Діви Богородиці святитель Димитрій (Туптало). «Той-бо закон Господній сповнюючи, Божа Мати нині в церкву із Законодавцем прийшла. Прийшла очиститися, хоч не потребувала очищення як неосквернена, чужа спокусам, нетлінна, пречиста: вона-бо зачала без мужа і насолоди й народила без болю і без пошкодження дівочої чистоти своєї. Вона ані якоїсь скверни, для жінок, що природно народжують, звичної, не мала: та, що народила чистоти джерело, як нечистоті належати могла?.. Не потрібно було взагалі ніякого очищення тій, що без істління Бога Слово породила, проте, щоб законові не перечити, але більше йому слухняною виявитися, прийшла очиститися та, що ціла чиста й без жодної вади. До того ж і смиренна була, не пишалася нетлінною чистотою своєю, але, наче нечиста, на місці нечистих жінок перед дверима храму Господнього стала й очищення просити прийшла, не гидуючи нечистими і грішними. Принесла ж і жертву не як багаті, що приносять ягня однолітнє непорочне, але як убогі, що приносять дві горлиці чи двоє пташенят голубів, у всьому смирення являючи та убогість люблячи, від гордині багатих втікаючи, бо із золота, яке царі принесли, небагато взяла і те жебракам і убогим роздала, трохи затримавши на дорогу до Єгипту».
Також читайте: “Так важливо у вирі щоденних викликів зрозуміти, що конкретно я є адресатом спасіння”, – владика Володимир на свято Стрітення
Стрітення – це про зустріч Бога і людини у спосіб неочікуваний – тілесний. Старець Симеон, якому Духом було провіщено не зазнати смерті, аж доки він власними очима не побачить спасення Ізраїля, у маленькій Дитині пізнає Творця – саме того, що оснував землю від початків, сотворив людину і поставив свій Закон. І водночас цей день – про зустріч Закону і Благодаті. «Закон бо був даний від Мойсея, благодать же й істина прийшла через Ісуса Христа», – пише святий апостол і євангелист Йоан; ця зустріч багаторазово пригадується у працях Отців Церкви – навіть найдавніша пам’ятка оригінальної літератури Київської Русі, богословський трактат ХІ століття «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона є похвальною проповіддю про воплочення Христа, через яке розпочинається Новий Завіт.
Також читайте: О. Михайло Сивак: “ Стрітення – це глибинна зустріч людини з Богом”
Богородиця та Йосиф-обручник стають свідками вірності Закону – але їхній прихід до Храму не залишається формальністю – він засвідчує особливу глибину Божого промислу, яким ця зустріч була обіцяна і дарована. Праведний Старець сподоблюється взяти на руки не великого полководця, що мав би визволити Ізраїль з окупації, як згодом думатимуть чимало послідовників Христа – для нього відкривається простір вічності через воплоченого у Хлоп’яткові Творця: «Бо побачили очі мої спасення Твоє…»
Повязані записи
