Історія народження Ісуса обросла міщанським пафосом, моралізаторством та мораллю, але якщо прочитати її іншими очима, то вона далека від побожного, святого спокою. Це історія, сповнена напруги, болю, терпіння і відторгнення. Також суспільного відторгнення. І такого відторгнення, яке може мати дуже далекі наслідки. Про це ділиться на своїй сторінці у фейсбуці польський письменник і журналіст Томаш Терліковський.
Нещодавно я повернувся, вже не вперше, до сцени, в якій Ісус захищає жінку, спійману на перелюбі, від побиття камінням. Нахилившись до землі, Він щось пише на піску. А потім починає говорити. Він поводиться як добре врівноважена людина, яка стримує свої емоції. Але коли ви запитаєте, що було у Нього на думці, про що Він згадав, або, можливо, про що Він писав пальцем на піску, то відповіді можуть бути несподіваними. Бо, можливо, це було зовсім не про гріхи тих, хто хотів каменувати. Може, це був спосіб опанувати власні емоції, власні спогади, повернення в дитинство?
Можливо, слідом цих почуттів є опис євангелістом Марком Його повернення до рідного міста. «…І попрямував до свого рідного краю, а за Ним йшли слідом Його учні. А коли настала субота, Він почав навчати в синагозі. І багато хто слухав і дивувався, кажучи: Звідки це в Нього? І що за мудрість дана Йому? І що за чудеса творяться Його руками? Хіба Він – не тесля, не син Марії?» (Мк. 6:1-3).
Ці слова лунають не так, як мали б звучати. Його близькі мали би називати Ісуса сином Йосифа, а не Марії. Так, я знаю пояснення, що батько вже помер, тому Його називали за іменем матері (але в ті часи батьки часто помирали, і дітей не називали за іменем матері), або що Марко вказує на дівственне зачаття… Однак Марко переказує слова інших, а не свої, а істинність дівственного зачаття можна розпізнати лише вірою і не інакше, тоді як тут ми маємо історію про брак віри у мешканців Назарету.
Тож ітися могло про щось зовсім інше. Йосиф був мандрівним теслею, який ходив від села до села і доробляв дерев’яні частини будинків. Його наречена завагітніла, «хоч і не знала чоловіка», а він сам хотів її таємно відпустити, що може означати, що коли відбулося зачаття, його не було в їхньому містечку. Його могло не бути досить довго. І люди це знали. Вони вміли рахувати, а чутки тоді поширювалися так само швидко, як і зараз. Тому, можливо, в Назареті Ісуса не вважали дитиною Йосифа, можливо, про це пліткували, можливо, Ісуса дражнили, як і Його матір і батька? Можливо, Він чув лихослів’я, погрози, презирливі слова… Можливо, Він ріс у такому середовищі.
Саме так, по-людськи — бо Він був цілковито людиною — можливо, це було причиною Його пізнішого ставлення до відкинутих, до грішників, до митарів, до жінок, яких інші вважали пропащими? Можливо, в такий спосіб як людина Він поглибив Свої стосунки з Богом, який є Богом відкинутих, людей із узбіччя? Можливо, іноді Йосиф відводив Його осторонь і вони разом читали пророків, які говорять про сиріт і вдів, про приходьків та відкинутих, як про особливе місце зустрічі з Богом? Можливо, так формувалася Його релігійність і віра?
І коли до Нього привели жінку, спійману на перелюбі, можливо, всі ті сцени, слова, вся та ворожнеча стояли у Нього перед очима. І Він усім своїм єством виступив не тільки на захист цієї жінки, але й таким чином відповів на всі образи, що лунали на адресу Його матері? У такому випадку слова — «хто з вас без гріха» — вказують не тільки на те, що Він знав їхні серця, але й на те, як важливо усвідомлювати, що осуджувати задля того, щоб отримати задоволення, осуджувати, коли ти не знаєш всього – це завжди завдавати рани іншому, а, отже, і ранити Бога.
Томаш Пьотр Терліковський (народився 10 вересня 1974 у Варшаві) — відомий польський журналіст, філософ, публіцист, перекладач, письменник і католицький діяч, доктор гуманітарних наук. У минулому головний редактор, а потім програмний директор Telewizja Republika. Автор 56 книжкових видань.
Також читайте: Томаш Терліковський: «Не існує чистої сторінки в стосунках між народами»
Томаш Терліковський: Невже Ватикан цього не бачить чи не розуміє?
Польський журналіст прокоментував слова папи Франциска, який осудив рішення України
Повязані записи
