Знаменитий священник катакомбної УГКЦ та ректор підпільної семінарії о. Михайло Косило був рукоположений у центрі Львова блаженним Миколаєм Чарнецьким у квартирі іншого ісповідника віри — блаж. Василія Величковського.
Про це сайту «Духовна велич Львова» розповіла Лідія Гривна, працівниця квартири-музею блаженного Василія Величковського.
«Виявляється, отець Михайло Косило був висвячений [на священника] у Львові, а саме – в квартирі блаженного Василія Величковського. Ці свячення відбулися 13 червня 1958 року, їх здійснював блаженний Миколай Чарнецький. Цей факт підтверджує момент тісної співпраці між студитами і редемптористами в підпіллі», — розповіла пані Лідія. Незвичайний епізод біографії відомого в часи підпілля отця Михайла Косила вона відкрила для себе, переглядаючи відеоекскурсію з музею підпільної Церкви в Дорі.

«Той факт, що тут висвячував блаженний Миколай, може вказувати на те, що тут були й інші рукоположення. Проте не маємо підтверджених даних. Я часом дивуюся, що інформація з часів Гомера є більш докладна, ніж інформація 1960-70-х років із підпілля нашої Церкви», — зазначила пані Лідія Гривна.
Точні дані про те, де саме відбулося священниче рукоположення священника – швидше виняток. Пані Лідія Гривна зазначила, що зазвичай щодо таких подій немає конкретики. Наприклад, досі достеменно невідомо, де відбулася архиєрейська хіротонія митрополита Володимира Стернюка, яку він свого часу прийняв з рук блаженного владики Василія. Є кілька конкретних імен душпастирів, яких висвячували владики Величковський та Чарнецький, але зазвичай ця інформація дуже обмежена і малодосліджена.

Варто зазначити, що підпільна семінарія, яку провадив о. Косило, діяла з 1970-х років. Сам священник, попри арешти й переслідування, проводив підпільне душпастирське служіння. Двічі він був ув’язнений, пережив примусове виселення «за незаконну релігійну та антирадянську діяльність». А після виходу УГКЦ із катакомб активно долучався до відновлення греко-католицьких парафій та повернення храмів.
«Один із останніх учнів о. Михайла Косила, який [з його допомогою] починав готуватися до священства – це наш Блаженніший Святослав. І він сам пише про вплив тої постаті на його священниче покликання», – зазначила п. Лідія.

Батьки Блаженнішого Святослава були добре знайомі з о. Михайлом Косилом. Той дуже хотів, щоби Юрій Шевчук, батько теперішнього Глави УГКЦ, став священником, проте так не склалося. А от його син ступив на стежку священства, а згодом очолив Церкву.
«Якщо говорити про особу священника, який справив вирішальний вплив на моє священниче покликання, — то це покійний Михаїл Косило, який довгі роки виконував обов’язок підпільного ректора підпільної духовної семінарії, що тоді розташовувалася в селищі Дорі біля Яремча. Для мене отець Михаїл Косило був учителем священничої жертовності, ревності і чистоти. Завдяки його харизматичному — в доброму сенсі цього слова — впливові я рішився на цю дорогу, і саме в неодруженому стані, бо в тому часі послужити Церкві потрібно було до кінця», — поділився Блаженніший Святослав у одному з інтерв’ю.

«Косилівська» семінарія виховала великий пласт греко-католицького духовенства – з неї вийшло 20 священиків, серед яких, зокрема, єпископ-емерит Василій Семенюк. Учні о. Михайла Косила продовжують його справу і діляться спогадами про свого наставника. Саме «косилівці» заснували підпільні музеї УГКЦ – зокрема музей у Дорі, в домі священника, який був багатолітнім осередком підпільної семінарії. 10 листопада 2025 року виповниться 25 років з дня відходу до вічності о. Михайла Косила, тож цей рік є також і його ювілейним роком.
Більше дізнатися про історію підпільної УГКЦ львів’яни та гості міста мають можливість у квартирі-музеї блаженного священномученика Василія Величковського (м. Львів, пл. Соборна, 11, кв. 3). Музей працює з вівторка до суботи о 10:00-16:00, у неділю його можна відвідати з 13:00 по 16:00. Відвідувачі довідаються про цікаві факти з життя підпільної Церкви та її діячів та побачать автентичні речі священномучеників, а також матимуть змогу придбати книги та релігійну атрибутику.
В статті використано матеріали сайту ichistory.org.ua.
Також читайте: Божа «спецоперація»: як Василій Величковський став єпископом підпільної Церкви
«Тут говорили пошепки»: мандрівка до дому священномученика Василія (Величковського)
«Випадкова» дорога в монастир: як Господь відкрив Василію Величковському його покликання