Депресія – хвороба підступна. Особливо у випадку дітей та підлітків – переконана психолог Агнєшка Шиманська.
Марія Фортуна-Судор: Зі статистичних даних випливає, що більшає дітей та молоді, хворих на депресію. Що є причиною того, що ця хвороба вражає все молодших?
Агнєшка Шиманська: Фахівці, які проводять наукові дослідження, весь час намагаються пізнати ці причини. На основі моєї багаторічної практики можу стверджувати, що умови життя сучасної людини призводять до того, що на депресію страждає дедалі більше людей, і це не лише діти та підлітки. Ми є частиною природи, а наше життя сьогодні значною мірою від неї відірване. Думаю, що це ключовий фактор, який впливає на захворюваність на депресію. У молодих людей відбулося збільшення розладів психічного здоров’я, особливо в напрямку депресивних розладів, зокрема після періоду дистанційного навчання та занурення у віртуальний світ.
Чи сьогодні ми знаємо про цю хворобу більше?
Безсумнівно так, зокрема завдяки легкому доступу до інформації через інтернет. Хоча весь час функціонує повсякденне використання слова «депресія». Варто пам’ятати, що тимчасова хандра є чимось нормальним. Подібне буває у дітей, а особливо у підлітків, у яких зміни настрою випливають із перетворень, що відбуваються в них.
То як розпізнати ранні симптоми депресії у підлітка, який сьогодні радісний, а наступного дня йому нічого не хочеться, лежить у ліжку і дивиться в стелю?
Завжди варто проконсультуватися з надійним фахівцем. Але ключовим буде те, чи триває довго це лежання в ліжку і дивлення в стелю. Якщо ми помічаємо зміни, які пов’язані зі значним спадом енергії, зниженням настрою, втратою інтересу до того, що раніше тішило – це тривожні сигнали.
Що відбувається, коли депресію не лікують?
Це підступна хвороба. Особливо у випадку дітей, підлітків, оскільки у цих вікових групах є ще додаткові симптоми, які не обов’язково на так званий перший погляд можуть асоціюватися з депресією. Це може бути, наприклад, дисфорична, навіть агресивна поведінка. Не завжди при депресії молода людина буде лежати в ліжку і дивитися в стелю. І тоді хвороба може бути нерозпізнаною, а з депресією часто пов’язані суїцидальні думки та поведінка.
Як цьому протидіяти?
Дуже важливими є сигнали, які молода людина посилає оточенню, часто в інтернеті. Навіть однолітки здатні запобігти трагедії. Наведу приклад: учениця сьомого класу написала подрузі, що наступного тижня – тут вона назвала день і годину – її вже не буде… Адресатка повідомлення проявила здоровий глузд, зробила скріншот інформації і надіслала його класній керівниці, а та повідомила батьків дівчинки. Завдяки цьому ситуацію вдалося взяти під контроль. Напевно, суттєвою є розмова з дитиною. Якщо ми помічаємо, що вона змінила свою поведінку, що відсторонюється, тікає у віртуальний світ, не виконує своїх обов’язків, то обов’язково намагаймося з нею розмовляти. Також запишімо її на візит до фахівця. Консультуймося щодо цього!
Особливим чинником, що захищає молодь від розладів, є сім’я, що підтверджують дослідження. Малопольських підлітків досліджували вчені з UKEN у Кракові, і виявилося, що відчуттю ними сенсу життя сприяють сімейні стосунки, особливо у сфері комунікації та згуртованості. А чим вищий рівень відчуття сенсу життя, тим менший рівень депресивності та залежності від інтернету.
А чи можна запобігти депресії?
Звісно. Як я вже згадувала, ми є частиною природи, ми були так спроєктовані, щоб підтримувати з нею контакт. Тим часом не тільки молодь забуває про здорове харчування. Бракує часу на рух на свіжому повітрі, а перебування при денному світлі добре впливає на людину і готує мозок до вироблення мелатоніну, який є гормоном сну. Багато молоді спить замало. Підліток повинен спати близько 8-9 годин, а часто спить 4-5 годин. Тим часом сон є дуже важливим, щоб наш мозок функціонував правильно, щоб відновлювався, що впливає також на функціонування всього організму і на настрій.
Ми знаємо, що багато молодих людей занурені в цифрові технології. Вони надають безліч інформації, до якої еволюційно наш мозок не готовий, а це призводить до того, що ми надмірно стимульовані (перезбуджені). Ще незрілий мозок молодої людини тим більше вбирає все як губка, але не обробляє, не справляється з такою кількістю інформації. Він не є також до багатьох із них готовий когнітивно, емоційно чи морально. А якщо молода людина користується екранними пристроями перед сном, вночі, фази сну не йдуть одна за одною правильно. Підліток встає втомлений, з небажанням жити.
Багато людей одразу після пробудження влаштовують собі приплив дофаміну в контакті з екраном смартфона і пізніше нічого їх не цікавить у навколишньому світі, все здається нудним – окрім того, що на екрані. Виникає замкнене коло, що може призвести до захворюваності на депресію.
Також соціальні мережі, де ми спостерігаємо, наприклад, багатьох інфлюенсерів, які хваляться просто ідеальним життям, призводять до того, що молода людина приходить до висновку, що її життя сіре, звичайне. Це порівняння також може знижувати настрій і призводити до депресії. Отже, треба обов’язково подбати про здоровий спосіб життя молодих людей і розумно обмежувати їм доступ до цифрових технологій.
Про що ще повинні пам’ятати дорослі, яким небайдужі здоров’я, добробут і щастя їхніх дітей?
Я хотіла б застерегти від занадто раннього давання дітям смартфонів. Фахівці вважають, що приблизно на 12-13 році життя дитини можна було б задуматися, чи надати їй смартфон – звичайно, з відповідним захистом і обмеженнями. Молодша дитина не готова до користування такими пристроями і може зазнати великої шкоди – це, зокрема, залежність від ігор та соціальних мереж, яка також призводить до депресії.
У мене вже неодноразово були в кабінеті батьки, які самі доходили висновку, що дитина занадто рано отримала смартфон, а в п’ятому, шостому класі була вже дуже залежною. Це наркотик! Мозок вчиться, що користуючись цим пристроєм, він отримує задоволення, а отже, багато дофаміну, і швидко від цього узалежнюється. Тоді багато активностей, що забезпечують природний дофамін, званий гормоном щастя, відходять набік, бо вони вимагають зусиль.
Наближається час урочистостей Першого Причастя, тому я хотіла б звернутися зі закликом до дорослих, до бабусь і дідусів, тіток і дядьків, хрещених, щоб вони не дарували дітям смартфони. Це надзвичайно популярні, але дуже несприятливі подарунки!
Автор: Агнєшка Шиманська – психолог, логотерапевт (за концепцією В. Е. Франкла). Працює у Фонді Auxilium та Спеціалізованій консультації Arka, що діють при Тарновській дієцезії.
Джерело: католицький тижневик «Niedziela»
Також читайте: «Будьте відважними»: три історії від о. Юрія-Антонія Меуша ЗНІ про зцілення душі і тіла
Позиція: Коли турбота веде до смерті
Вік зневіри: коли люди втрачають свою релігійність?
Повязані записи
