Кава в піску. Мухаммад Асад «Шлях до Мекки»

Мухаммада Асада (1900-1992) справедливо називають одним із найвидатніших мусульманських релігійних мислителів ХХ століття – важко переоцінити його внесок у політичну карту Близького Сходу та поширення Корану в світі. З-поміж близько 40 його філософських праць життєписний «Шлях до Мекки» можна вважати особливо цінним для українців.

Адже небагато хто знає, що Мухаммад Асад (при народженні – Леопольд Вайс) – це син львівського єврейського адвоката, журналіст і дипломат, що пройшов осмислений шлях до ісламу і відіграв для сучасного мусульманського світу визначну роль.

Водночас сьогодні ототожнити себе з Лепольдом Вайсом, який століття тому знав про іслам ще менше, ніж ми тепер, може ледь не кожен львівʼянин. А його сімейні релігійні традиції , здається, були набагато цупкішими за наші. Коли читаєш книгу, то без зусиль стаєш супутником Леопольда (Мухаммада), і його багаторічна подорож у пошуку Творця стає водночас твоїм відкриттям іншого світу, а може, й Сенсу, який так близько, а водночас так далеко від нас. 

Ключ до цієї історії – її ритм

«Шлях до Мекки» – це автобіографія, але не в тому вигляді, до якого ми звикли. Важливо зауважити, що це історія молодої людини, розказана з досвіду років: свою знамениту книгу Мухаммад Асад написав у 1950-х, проте вона охоплює події до 1932 року. Це зрілий погляд на рішення і вчинки, що вже принесли результати – і в його особистому, і в суспільному житті. Загалом життєпис Мухаммада Асада – це надзвичайно захоплива вервечка подій. «Шлях до Мекки» познайомить нас із автором періоду його духовного становлення і покаже, що спонукало молодого єврея-львів’янина з перспективою яскравої європейської медіакар’єри присвятити своє життя ідеї Сходу та релігії, народженій з нього.

Водночас наважуся припустити, що ця книга «засмакує» не кожному читачеві. Це не чіткий набір дат і подій, що дає ясне зрозуміле уявлення про епоху й людину в ній – це художня розповідь про мандрівку, насамперед – мандрівку серця.

Образ шляху до Мекки – багатовимірний: це фізична дорога, яку читач проходить із оповідачем; це ширша картина паломництва до серця ісламу та загалом історичний шлях арабського світу; і [чи не найважливіше] – це історія одного життєвого пошуку, повного сумнівів, помилок, злетів, радощів та болю. А ключ до цієї історії – її ритм, в якому можна пройти власне своєрідне «паломництво» аж до останньої сторінки.

Давно не читала настільки майстерного тексту

Нелінійна оповідь, що спершу трохи спантеличує, врешті стає цілісною картиною, складеною з ідеально зібраних фрагментів. Замість того, щоб послідовно викласти факти зі своєї біографії, автор поступово розгортає яскраву арабеску подій, пов’язуючи образи і спогади один з одним, як справжню безкінечну казку Шахерезади – так, що читач не може відірватися від цієї казки, прагнучи дізнатися, яким буде фінал.

Власне протягом книги здається, що це ти сам сидиш на спині дромадера, поволі крокуючи пустелею, і в ритмічному похитуванні цих кроків слухаєш, як одна в одну перетікають оповіді про неймовірні пригоди; а чи не найфантастичніше те, що всі вони – чистісінька правда.

Коли бути щирою, то я давно вже не читала настільки майстерного тексту: він гармонійно сповнений кольорів, запахів, звуків та виразних образів; кожна його деталь припасована одна до одної, кожна має смисл, кожна – фізично прожита і сповнена любові. Ідеї, думки, духовний пошук людини, яку ви зустрінете на цих сторінках – це події столітньої давності, але вони звучать живо і повнокровно.

Ба більше: мандруючи цим текстом, практично неможливо збагнути, про який час ідеться; зрештою, розповідь виходить поза межі матеріального часу. Вона розгортається від дрібних буденних подій, як-от пережита буря в пустині чи зустріч у бедуїнському таборі, до колосальних епізодів з історії Близького Сходу, в яких автор брав безпосередню участь. Ви можете сидіти за трапезою з королем Ібн Саудом, нелегально мандрувати до Дамаску чи пробиратися крізь огорожу з колючого дроту під кулеметними чергами – і тут же спокійно Зайд варить каву в піску, поруч крізь сон похропують стриножені верблюди, а над головою розгортається темно-синє зоряне аравійське небо.

Також читайте: «Від Пекарської до Мекки». Імам Ібрагім про іслам із львівським обличчям (+ відео)

«Він ближче до вас, ніж шийна артерія»

Ця книга розкаже вам про людину, що полюбила Схід у його справжньому багатстві, яким є простота і краса людських душ. Ця книга розкаже вам про шлях до ісламу, а точніше – про шлях до Творця, а «Він ближче до вас, ніж шийна артерія». Це чесна розповідь про слабкості й сили, про живих яскравих людей, про широкі політичні процеси першої половини ХХ століття – і про тихоплин життя бедуїнських племен, що зворушує до глибини душі. Зрештою, справжнім лейтмотивом цієї книги є ідея самого шляху – бо вода, яка застоюється, псується і загниває.

Цей образ постійного шляху чи не найліпше розкаже про автора – непересічну людину, про яку так мало знають на її Батьківщині, але багато знають у світі; людину, що написала не одну сторінку історії своєю подорожжю з тихої львівської вулиці до глибини духу. Європейське походження, виховання й освіта у знайомстві з культурою Сходу дали Мухаммаду Асаду особливий чистий фокус, щоб пізнати реалії арабського світу й ісламу та по-справжньому полюбити їх. Цим він поділиться з вами зі сторінок своєї книги.

«Шлях до Мекки» львів’яни можуть придбати в Ісламському культурному центрі ім. Мухаммада Асада (м. Львів, вул. Лінкольна, 29А).

Марія Цьомик

Також читайте: Життя у світлі Сильмарилів. Гамфрі Карпентер «Дж. Р. Р. Толкін: Біографія»

У пошуку нових струн для Псалтиря. Дітріх Бонгьоффер «Псалми. Молитовна книга Біблії»

Пісня рибацьких сітей. Арчибальд Кронін «Ключі Царства»