«На фоні всіх важких подій, ситуацій, криз я вчуся бачити світло: людей із великим серцем, добрі випадковості, гарні слова, добрі справи». Так у своєму нещодавньому дописі письменниця й авторка фейсбук-проєкту «Плани на завтра» сестра-редемптористка Антонія (Шелепило) роздумує над тим, як важливо шукати, берегти і поширювати світло навіть серед найбільших випробувань і викликів.
Свій фейсбук-допис монахиня, що захоплюється фотографією, проілюструвала власними знімками, які підкреслюють ідею творчого контрасту: лише завдяки темряві чіткішими стають лінії світла.
«Коли сонце падає різким променем на предмет чи людину, то відразу видно контраст: світлі ділянки сяють, темне стає ще темнішим. Контраст навчив мене фокусуватися на світлому. Саме темні кольори показують, що світле завжди помітніше. Дивлячись на ці квіти, ви помічаєте саме цвіт, а не темну тканину, на якій я їх поскладала. Уявіть собі, що вони лежать на білому полотні. Чи буде це фото таким витонченим?», – зазначає авторка.
Сестра Антонія підкреслює – ця аналогія допомагає у житті: «На фоні всіх важких подій, ситуацій, криз я вчуся бачити світло: людей із великим серцем, добрі випадковості, гарні слова, добрі справи. Так, фон нашого сьогодення темний, але ж ми – оті яскраві квіти на ньому, ми можемо нести світло в цю темряву».
Авторка підкреслює: чи не час виділятися, світити, використовувати контраст, щоби бачити добро навколо, а не тонути у темряві зла? Чорний фон залишається, але людині під силу додати світла, пропорція якого у світі залежить саме від неї.
«Не можу боротися зі стражданнями – то збільшую кількість радості навколо. Все в міру своїх сил (їх більше, ніж здається), навіть в рамках своєї сім’ї, спільноти, сторінки у соцмережах», – зазначає сестра Антонія. «Християни – це люди, які ніколи не бувають пасивними та байдужими. Це люди, в яких у серці не вимикається ліхтарик, який підсвічує добро. І від цього світла рано чи пізно хтось та й розквітне».
Також читайте: «Саме так Бог говорить мені про мене»: сестра Антонія про слова підтримки для себе й інших
«Слово “ні” – не розкіш, а життєва необхідність»: сестра Антонія про поміркованість
«Ми живемо тим, чим ділимося і чим поділилися з нами»: сестра Антонія про розкіш спілкування