Ми не здатні пробачити іншим своїми силами, бо для цього потребуємо Божої благодаті. Перше й основне правило полягає в тому, що ми повинні змінитися щодо людини, за яку молимося.
Змінити себе – тобто очиститися від всього негативного, що бачимо в іншому. Легше прощати, коли ми усвідомлюємо власні слабкості, коли усвідомлюємо, що маємо багато провин і гріхів і що Господь уже вибачив нам.
Важливо пригадати, що інша людина по своїй сутності є доброю, бо її створив Бог, вона є дитиною Господа. Ця людина реагує негативно, тому що вона сама була поранена, тому що вона пережила негативний досвід. Люди можуть дати нам тільки те, що вони самі досвідчили і пережили в своєму житті.
Людина, яка виросла в сім’ї, сповненій любові, буде наповнена любов’ю, і вона зможе виявляти і дарувати любов іншим. Але людина, яка пережила хамство, людина, яку били, якій говорили, що вона нікчема, яку ображали і принижували, буде поширювати таку ж поведінку і слова тільки тому, що вона цього навчилася і не знає нічого кращого.
Ми не здатні пробачити іншим своїми силами, оскільки для цього потребуємо Божої благодаті. Бог чекає нашого рішення пробачити, щоб ми сказали: Боже, я хочу прощати. Я не хочу зв’язувати себе непрощенням. Я хочу бути вільним. Я не хочу прив’язуватися до негативу в цій людині, я хочу бути вільним і щасливим незалежно від того, що між нами сталося. Я залишаю це в минулому і прагну, щоб Господь мене уздоровив. Тоді для Господа відкриті двері і Він може діяти в нашому житті, а також Бог може змінювати ту людину, якій ми пробачили. Наш гріх і негативне ставлення до цієї людини більше не є перешкодою. Господь може вільно наблизитися до цієї людини, щоб навернути її, щоб вона більше не була поневолена злом. Чинити зло набагато гірше, ніж бути жертвою зла.
Після нашого вибачення Божа благодать наповнює нас і уздоровляє, а також Божа благодать торкається тієї особи, якій вибачаємо.
Якщо бажаєш, щоб особа змінилася, то як потрібно молитися за неї? По-перше, ми наближаємося до цієї людини разом з Ісусом у душі, і просимо її про вибачення за те, що ми її не розуміли, що думали про неї негативно, за плітки про неї та за прив’язаність до дрібниць. Так часто трапляється в шлюбі. По-друге, ми прощаємо цій людині все, що маємо проти неї. Ми можемо промовити у серці, що ми вибачаємо їй усі ті різкі слова між нами, докори, упертість, нетерплячість, зарозумілість.
Ісус через молитву «Отче наш» звертає увагу на необхідність нашого вибачення; якщо ми не прощаємо, ми не можемо щиро молитися, і Бог не може пробачити нам. В Євангелії читаємо: «Якщо ти несеш дар до вівтаря і там згадаєш, що брат твій має щось проти тебе, залиш дар свій. Перш піди примирися з братом, а тоді повернися й поклади на вівтар дарунок свій» (Мт. 5, 23-24).
Важливо, щоб серце бути вільним і чистим для Бога, тоді Він може діяти у нашому житті. В протилежному випадку поневолене гріхом серце є перешкодою для діяння Бога.
Коли ми пробачили, тоді Бог відшкодовує завдану кривду нам, а також тій людині. Після цього необхідно прийняти рішення, що більше ніколи не будемо про цю людину говорити негативно, не будемо навіть думати про неї негативно.
Важливо постановити любити ту особу, мов малу дитину. Також варто дякувати за цю людину та просити для неї Божого благословення, просити Ісуса зцілити і звільнити її від усіх злих схильностей, залежностей, гріхів. Ми просимо Бога, щоб наповнив її Духом, щоб вона не чинила зла. Тоді Божа сила – Святий Дух діятиме у ній і чесноти Божі будуть її підтримкою, вона звільниться від неволі гріха і буде вільною. Ми можемо молитися до Небесного Отця про те, щоб та людина жила згідно З Божою волею і щоб Божий задум здійснився у її житті, а це для неї найкраще.
Я вірю, що в цій людині є добро. Якщо Бог створив цю людину, то безперечно, що вона по своїй істоті є добра. Я не хочу бачити в цій людині зло. Бог сильніший від усякого гріха і слабкості в тій людині. Я можу в наміренні цієї людини пожертвувати піст, відречення, аскезу, або вчинити щось, що мені важко дається.
Ісус закликав до посту, молитви та вчинків любові. Це джерело благодаті, яке кожну ситуацію може перемінити на добро.
Важливо, щоб ми молилися наполегливо, щоб ми не питали, доки нам потрібно молитися, але щоб ми молилися, допоки не відбудуться зміни в житті людини, за яку молимося. Важливо продовжувати молитися навіть тоді, коли видається, що нічого не змінюється, або виглядає, що ситуація погіршується.
Настанови – як молитися за іншу особу:
Всі настанови проходимо у своєму серці. Першочергово у серці запросіть Ісуса, щоби пішов з вами до тієї людини. Звертайтеся до неї на ім’я.
- Вибач мені – за те, що я тебе не розумію, за те, що думав про тебе негативно, за те, що кривдив тебе, за те, що я про тебе пліткував, за те, що я тебе не поважав.
- Я прощаю тобі – прощаю тобі всі твої образи, всі кривди, які ти мені заподіяв, усі різкі слова, впертість, нетерплячість. Я більше не засуджую тебе. У мене вже немає жодного осуду проти тебе. Я не хочу більше говорити або думати про тебе негативно.
- В глибині душі ця особа мене любить. Я люблю цю особу в глибині душі.
- Любіть цю людину – не йдеться про вчинки людини, але про саму людину. Віднайдіть в серці співчуття до цієї особи, любіть її душу.
- Дякуйте Богу за цю людину.
- Попросіть Господа про благословення для цієї людини.
З хорватської переклала Марія Сохацька
Про автора: Томіслав Іванчіч (1938-2017) — католицький священник, доктор богослов’я, член Міжнародної богословської комісії, декан, професор та ректор Загребського університету. Засновник агіотерапії – методу психологічно-духовної допомоги, основою якої є повна євангелізації цілої людської особистості. Автор багатьох книг на католицьку тематику, деякі з них перекладені українською, зокрема праця «Діягностика душі й агіотерапія».
Повязані записи
