У Свято Благовіщення Пресвятої Богородиці, 25 березня, Католицька Церква також вшановує в особливий спосіб святість людського життя. Цього дня вірних заохочують здійснити духовне усиновлення ненародженої дитини, яке триватиме кожного дня наступні дев’ять місяців.
Що таке духовне усиновлення ненародженої дитини та як його практикувати, сайту «Духовна велич Львова» розповів настоятель парафії Архангела Михаїла РКЦ у Львові о. Яцек Коцур.

Андрій Толстой: Отче Яцеку, у свято Благовіщення Пресвятої Богородиці Церква запрошує до духовного усиновлення зачатої дитини. Що таке усиновлення, ми всі більш-менш уявляємо, але що мається на увазі, коли йдеться про «духовне усиновлення» ще й «зачатої дитини», тобто ще не народженої?
О. Яцек Коцур: Духовне усиновлення означає — взяти під опіку того, за кого ми в особливий спосіб хочемо молитися. Наприклад, існує практика духовного усиновлення українського воїна: щоб Господь Бог зберіг його, дав йому перемогу. І також є духовне усиновлення зачатої, але ненародженої ще дитини. Це одна з ініціатив, яка має захистити життя ненароджених дітей.
Звідки з’явилася така ініціатива?
Вона прийшла з Польщі, з Ордену Отців Паулінів, що на Ясній Горі в Ченстохові. Бо в 1994 році, хоча все це почалося раніше, святий Папа Іван Павло ІІ офіційно визнав молитву за таких дітей.
Які умови такого усиновлення?
Людина може прийняти рішення молитися за ненароджену дитину публічно в храмі, або приватно вдома чи також в церкві.
Як це відбувається на практиці?
Є два способи. Якщо це відбувається публічно, то священник запрошує людей, що хочуть впродовж дев’яти місяців, поки триває пересічна вагітність, молитися за дитину. Це відбувається як після Служби Божої, так і під час неї, хоча краще після, бо це не літургійний обряд. Людина відмовляє відповідну обіцянку, що буде молитися дев’ять місяців одну коротку молитву — десятку Розарію (вервиці). Тобто один раз «Отче наш» і 10 разів «Радуйся, Маріє» або «Богородице Діво» і «Слава Отцю…». Можна додати, хоча це не обов’язково, ще якусь молитву або добрий вчинок. Це можуть бути роздуми на Святим Писанням, це може бути милостиня, частіша сповідь або якась інша приватна постанова.
А звідки взяти дитину для духовного усиновлення?
На жаль, війна не зупинила аборти в нашій країні. За деякими підрахунками, за час незалежності України було вбито 40 мільйонів ненароджених дітей. Це неймовірна кількість. Лише уявіть, якою би потужною була Україна, якби мала цих людей, багато з яких були би вже дорослими. Тому за це треба особливо молитися і в час війни. Бо йдеться не лише про захист дитини, але й про відшкодування Господу за вбивства ненароджених дітей.
Звідки взяти цю дитину? Ми молимося за конкретну дитину, ім’я якої знає тільки Господь Бог. Тобто ми собі не вибираємо дитину поміж наших сусідів чи знайомих. Це може бути дитина з другого краю світу. Ми віримо, що це Господь Бог призначає дитину, за яку ми молимося. І ця дитина є під загрозою смерті. Це дитина, батьки якої думають про аборт. Ми молимося, щоб вони цього не зробили. Тому ця молитва не стільки за дитину, скільки за її батьків. І ми віруємо, що Господь Бог вислуховує нашу молитву і вона є успішна.
Духовне усиновлення може відбуватися тільки раз на рік — 25 березня, чи будь-коли?
Будь-коли, на дев’ять місяців. Ми можемо прийняти таке рішення в будь-який час, наприклад, під час реколекцій, або без якоїсь конкретної причини.
Чому саме Благовіщення є особливим днем? Бо ми розуміємо, що Благовіщення є початком земного життя Ісуса Христа. Не Його народження було земним початком, а саме зачаття Ісуса Христа, коли Архангел Гавриїл прийшов до Діви Марії. В тому моменті Він воплотився і став людиною. І так само ми усвідомлюємо, що та дитина, за яку ми будемо молитися, також вже є людиною, хоча ще не народженою. Але вона має всі права людини, має безсмертну душу, і тому ми молимося за неї. Ще один додатковий бонус того, що будемо молитися від 25 березня — закінчимо якраз на Різдво, коли народжується Ісус. Того дня ми прощаємося з дитиною і дякуємо Господу, що врятував її життя.
У нашому храмі на Різдво, під час Пастирки, священник відправляє Службу Божу за всіх людей, які молилися, і за всіх врятованих завдяки їхній молитві дітей. Також в нашому храмі є образ Божої Матері Гваделупської, яку Католицька церква всіх обрядів визнає Покровителькою ненароджених дітей.
Чому саме цей образ?
У 2004 році в Мексиці, де перебуває оригінал цього Нерукотворного Образу Матері Божої, відбулася цікава подія. У тій країні запроваджували закон, що легалізує аборти. Тому єпископи та вірні зібралися, щоб у молитві відшкодовувати за це. І тоді лоно Матері на цьому образі надприродне освітилося. Дехто спочатку подумав, що то якась лампочка, а насправді це було чудо. Від того часу Божа Матір Гваделупська, яка до того ж зображена як вагітна — яка така, що ще очікує народження Ісуса — була обрана за Покровительку та Захисницю ненароджених дітей.
Чи з Вашого досвіду є історії про плоди такої молитви?
Я чув історію про дівчину, яка відмовляла цю молитву, а пізніше в її житті сталася вагітність, яку вона сама не планувала. І з огляду на те, що вона сама молилася за чужу ненароджену дитину, то зрозуміла, що не може свою дитину вбивати.
Також читайте: Дивне світло: як Богородиця відреагувала на молитву вірних за збереження життя ненароджених
Щойно сьогодні дізнався, що існує мобільний додаток, який допомагає в молитві духовного усиновлення впродовж усіх дев’яти місяців. Наскільки він корисний і практичний?
Він доволі доцільний. В особливий спосіб він добрий для дітей і підлітків. Бо духовне усиновлення можуть взяти на себе також неповнолітні діти, але під наглядом своїх батьків. У цьому додатку ми можемо спостерігати щоденний розвиток зачатої дитини з першого дня і до часу її народження через дев’ять місяців.
Я бачу, що цей додаток є і в Google play і App Store також українською мовою, і там є різні опції, в тому числі – детальна інформація про духовне усиновлення, а також початкова молитва та багато іншого.
Справді, є такий додаток також українською — як я вже сказав, він показує розвиток дитини в лоні матері. Ми можемо кожен тиждень, чи кожного дня пізніше, дивитися як ця дитина зростає. Я знаю родини на нашій парафії, які духовно усиновили дітей і відбувають родинну молитву. Кожен відмовляє молитву за свою усиновлену дитину і моляться всі разом. Але перед тим всі разом дивляться, на якому етапі розвитку дитина зараз перебуває. І коли діти бачать це, то розуміють, що це людина.
Чи є духовне усиновлення якимось організованим рухом в Церкві?
Духовне усиновлення ненародженої дитини — це не якийсь рух чи інституція. Це особиста ініціатива кожної людини, яка молиться. Я, наприклад, від початку війни відмовляю молитву за невідомого мені нашого воїна. І хоча я не знаю імені того, за кого молюся, але вірю, що Господь Бог призначив мені одного з наших хлопців або дівчат, і я молюся за його чи її щасливе повернення з війни. Відмовляю молитву, яку сам собі склав, і так само додаю десятку Розарію, і, здається, від початку війни жодного дня не пропустив.
Подібна молитва завжди визнавалася в Церкві дуже важливою. Велике значення має послідовність — молитися кожного дня. Дуже важлива вірність щоденній молитві. Тоді Господь Бог бачить, що ми справді переймаємося долею тієї людини: чи то буде воїн, чи це буде дитина. Також можемо постійно молитися і в інших наміреннях.
Хтось може подумати, що йдеться не про якесь багатогодинне моління, не про якийсь великий аскетичний подвиг: то чи справді така проста і відносно коротка молитва буде настільки діяльною, що рятуватиме іншим життя?
Ми віримо, що для того, щоб наша молитва була почута, їй не потрібно багато слів. Господь у Святому Письмі каже, щоб ми не були як лицеміри, які думають, що будуть вислухані через своє багатослів’я (див. Мт. 6, 7-8). Тобто не кількість слів буде вислухана, а серце — велике прагнення випросити те про що молимося. А навіть якщо так станеться, що з якихось причин людина пропустить день молитви, то не треба знеохочуватись, можна додатково помолитися після Різдва в цьому намірі за той пропущений час скільки треба — день або два.
Ось молитва на щодень, яку можна промовляти разом з десятком Розарію:
Господи Ісусе, за заступництвом Твоєї Матері, Пресвятої Діви Марії, яка з любов’ю Тебе породила, а також за заступництвом святого Йосифа, якому Тебе довірили і який був Твоїм Опікуном після народження, прошу за цю духовно усиновлену мною дитину, яка ще не народилася і зараз перебуває під загрозою загибелі. Прошу Тебе, Господи Ісусе, даруй батькам цієї дитини любов і відвагу, щоб вони залишили своїй дитині життя, яке Ти сам для неї призначив. Амінь.
Дякую, отче, за гарне пояснення.
Також читайте: Сихівська Марія: невідоме чудо Богородиці з Гваделупи, що триває у Львові
Свята, яка хоче робити чуда: незвична історія про ікону, народжену у Львові