На особливу увагу заслуговує п’ята вечірня молитва, яку багато рукописних та друкованих Часословів упускає. Згідно з дослідженням А. Дмітрієвського, Служебники XVII i VIII ст., які вийшли на українських землях, зокрема Гедеона Балабана, Петра Могили тощо, містять її. Останній не вважає цю молитву обов’язковою і її читання залишає на розсуд того, хто молиться.
Благослове́н єси́, Го́споди Бо́же Вседержи́телю, що зна́єш ро́зум лю́дський, що ба́чиш, чого́ ми потребу́ємо, набага́то кра́ще, ніж ми про́симо або́ розуміємо. Сам, Чоловіколю́бче Ца́рю, у всьо́му благи́й, насити́ нас мно́жеством щедро́т Твоїх, щоб нам бездога́нною со́вістю призива́ти святе́ Ім’я́ Твоє́, і не введи́ нас у споку́су, але́ ізба́в нас від лука́вого, і Про́мислом Твоїм усе́, що бу́де на ко́ристь нам, влашту́й. Бо подоба́є Тобі… (переклад майстерні «Трипіснець»).
Початково, як стверджує М. Арранц, ця молитва не була призначена для супроводу псалмів, однак у VIII ст. стала молитвою п’ятого антифону. Аналізуючи її зміст, він вказує на виключно новозавітний характер молитви та відсутність вечірньої специфіки у ній.
Почавши із поширеного у Святому Письмі славослов’я «благословен єси, Господи» (Пс. 118, 12; Бут. 9, 26), п’ята молитва звертається до Бога як до Того, хто знає розум людський. І хоч Святе Письмо не вживає точно такої фрази, як у найдавнішому джерелі молитов Вечірні «Барберіні gr. 336», М. Арранц пов’язує це зі знанням Ісусом думок оточення (Лк. 6, 8), особи того, хто Його зрадить (Йо. 13, 11), прихованого обурення серед учнів (Йо. 6, 61).
Наступна характеристика Бога як Того, Хто бачить те, «чого ми потребуємо, набагато краще, ніж ми просимо або розуміємо», бере свій початок із Нагірної Проповіді Ісуса Христа та з послання апостола Павла до Ефесян. Отець Небесний – Той, Хто знає, чого нам треба (Мт. 6, 8), «набагато краще, ніж ми просимо або розуміємо» (пор. Еф. 3, 20).
У прохальній частині знаходимо окремі молитовні фрагменти – «множеством щедрот Твоїх» (пор. Пс. 50, 3), призивати ім’я Боже (Мудр. 3, 9; пор. Зах. 13, 9; Бут. 26, 25; Ді. 22, 16) і значну частину Господньої молитви «і не введи нас у спокусу, але ізбав нас від лукавого» (Мт. 6, 13). Через те М. Арранц припускає, що вона могла бути призначена «для супроводу єктенії прохальної або “Отче наш”». Р. Головацький натомість разом з молитвою «Незмовкаючими піснями» відносить її до великої єктенії.
Знову бачимо поряд із багатьма невідомими щодо походження молитви «Благословен єси, Господи» її багатий богословський зміст та релевантність для духовного зростання вірних. Сучасна Вечірня не містить восьми антифонів, як «Пісенна Вечірня» в Константинополі VIII ст., щоб кожну із наявних молитов поєднати з окремим із них, але історії відомі рішення, щоб, як-то кажуть, і вівці були цілі, і вовки ситі.
У 1988 р. монастир New Skete (США) видав реформований Часослов візантійського обряду і почав впроваджувати богослужіння з нього у власну молитовну практику. Попри всю критику цієї реформи літургістами, з неї можна винести досвід, який допоможе повернути і зберегти «приховані» молитви Вечірні, поєднуючи з тими елементами, які сьогодні вона містить.
Часослов New Skete 1988 намагається впровадити у структуру Вечірні якомога більше молитов, що підходять цьому богослужінню тематично, вирішуючи проблему їхнього нагромадження через чергування цих молитов і можливість вибирати їх із кількох варіантів на відповідному місці – в поєднанні з трьома антифонами катизми. У такий спосіб служба збагачується літургійними текстами.
Зокрема, щоб і молитву «Благословен єси, Господи» зберегти з огляду на особливі богословські акценти, відсутні у решті священничих молитов, як-от Божественне відання і нашого розуму, і наших потреб, було б доречно, наприклад, розмістити її через прохальний зміст наприкінці псалмодії перед третім антифоном катизми, і чергуючи з попередньою молитвою «Незмовкаючими піснями».
Автор: Василь Калита – працівник Львівської духовної семінарії Святого Духа УГКЦ, випускник філософсько-богословського факультету УКУ, журналіст, піддиякон.
фото: фейсбук-сторінка Львівська духовна семінарія Святого Духа УГКЦ
Також читайте: Перша молитва Вечірні: людське безсилля та Божа сила
Друга молитва Вечірні: ціль людського життя та спосіб її осягнути
Третя молитва Вечірні: для забутих і згаданих Богом
Четверта молитва Вечірні: спільне славослов`я всіх святих
Повязані записи
