Навчимося поступливості та лагідності Спасителя: «Навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем» (Мт. 11, 29), — та відкиньмо всіляку гнівливість. Коли повстане хто проти нас — ми будемо смиренними.
Якщо хтось буде поводитись з нами нахабно — будемо послужливі. Якщо хтось буде в’їдливо нам щось казати, або шматувати нас насмішками чи лайливими словами — не будемо відповідати тим самим, щоби помстою за себе не погубити себе.
Гнів – це звір жорстокий і лютий. Насправді нема нічого гіршого, нічого потворнішого за обличчя, перекошене від гніву; а якщо таке обличчя, то тим більше — душа. Бо коли копирсаються в бруді, то починає смердіти; подібно, коли душа збуджується гнівом, то з’являється велика потворність.
Але ти скажеш, що не в змозі витерпіти паплюження від ворогів. А скажи, чому? Якщо ворог сказав правду, то ти мав ще раніше сам собі докорити, і ти маєш бути вдячний йому за картання; а якщо він каже неправду, не звертай на те увагу. Він назвав тебе жебраком — посмійся над цим. Назвав тебе підлим або дурнем — пошкодуй його, тому що хто скаже: «дурний, — той підпадає під вогняну геєну» (Мт. 5, 22).
Також читайте: Сім думок із книги пророка Малахії, які рятують життя
Отже, якщо інший стане зневажати тебе, подумай про те покарання, якому він підлягає, — і тоді не лише не будеш гніватися, а ще й заплачеш. Ніхто не сердиться на людину, яка має лихоманку чи високу температуру, бо таких людей шкодують та їм співчувають. І саме такою є розгнівана душа.
Помстися тим, що змовчиш, — бо цим завдаси ворогові смертельного удару. Якщо ж у відповідь на докір докорятимеш, то розпалиш вогонь.
Але ти можеш сказати, що присутні подумають про тебе, ніби ти слабкий боягуз, бо змовчав. Навпаки – вони не звинуватять тебе в малодушності, а здивуються твоїй мудрості. А якщо ти почнеш ображатися, коли тебе зневажають, то інші можуть подумати, що сказане – правда. Ось скажи, чому багачеві смішно, коли хтось називає його жебраком? Хіба не тому, що він знає, що небідний? Так і ми, якщо на зневажливі слова відреагуємо сміхом, то дамо гарний доказ того, що сказане нас не стосується. Тим більше, що «коли між вами є заздрість, суперечки і розділення, то хіба ви не плотські?» (1 Кор. 3, 3).
Також читайте: О. Яцек Салій OP: Бог — справедливий чи милосердний?
Тому будемо духовними та приборкаємо цього страшного звіра. Між гнівом та сказом нема ніякої різниці; гнів – це те ж саме біснування, або навіть гірше за біснування. Біснуватий може отримати прощення; а хто гнівається – буде підданий тисячам мук, як той, що добровільно прямує в безодню погибелі.
Отже, щоб визволитися від покарання в теперішньому житті і муки в майбутньому, відкиньмо цю пристрасть і виявляймо всіляку лагідність та поступливість. Через це здобудемо спокій нашим душам і тут, і в Небесному Царстві, якого нехай ми всі сподобимось по благодаті та чоловіколюбству Господа нашого Ісуса Христа, через Якого і з Яким Отцю зі Святим Духом слава нині і повсякчас, і навіки віків. Амінь.
Із 48-ї бесіди на Євангеліє від Івана.
Основне зображення: деталь картини Сім смертних гріхів і Чотири останні речі, Ієронім Босх
На картині зображені два селянина в бійці. Таверна на задньому плані вказує на те, що вони п’яні. Обидва вони відкинули свої капелюхи і дістали клинки. Селянин зліва, який, схоже, вирішив одягнути на голову триногий табурет як свого роду захисний обладунок. Жінка намагається розборонити бійку, показуючи нам, що лють або гнів – це неправильний підхід до життя.
Також читайте: Яким чином людина порушує Божу заповідь «Не убий!»
Хіба є заповідь: «Не матюкайся?»: Сім запитань про лайку ієромонаху зі Львова
Повязані записи
