Відомий польський письменник і журналіст, фахівець із церковних питань Томаш Терліковський відреагував на останні заяви Ватикану щодо війни в Україні. Він висловився з приводу того, допомагають чи шкодять встановленню миру в Європі наративи, які висловлює кардинал П’єтро Паролін та папа Франциск.
Свою позицію Томаш Терліковський виклав на сайті wiadomosci.wp.pl, а більш стислий її виклад подав на своїй фейсбук-сторінці.
Пропонуємо вашій увазі, другу — скорочену форму статті польського автора.
Ватикан стабільно проросійський (точка зору)
«Якщо шукати щось незмінне в політиці, то це було б ставлення Ватикану до війни в Україні. Ця політика, незалежно від декларацій про підтримку України, є незмінно проросійською. І, всупереч запевненням Ватикану, вона не сприяє миру. І чергова заява кардинала П’єтро Пароліна – сумне тому підтвердження (…).
Як тільки українцям вдалося перервати чорну смугу, зламати домінування Російської Федерації, завдати сильного удару по путінському наративу і перенести бойові дії в Курську область (важлива символічна подія, оскільки вона знаменує – вперше з часів Другої світової війни в такому обсязі – військові дії в самій Росії), саме держсекретар Святого Престолу тут же висловив стурбованість цим фактом.
Це дуже тривожні події, оскільки вони означають, що відкриваються нові фронти, сказав кардинал Паролін журналістам. У цьому сенсі шанси на мир можуть ставати все більш і більш віддаленими, додав держсекретар Ватикану.
До того ж це не перша подібна заява Пароліна. Він висловлює свою стурбованість “ескалацією” щоразу, коли українці роблять дії, які можуть не сподобатися росіянам, або коли росіяни вважають, що вони “перетинають червону лінію”.
Так, кілька тижнів тому Паролін попередив, що використання зброї українцями проти цілей у Росії “може призвести до неконтрольованої ескалації”. Як він тоді стверджував, “дозвіл Києву використовувати цю зброю може спричинити ескалацію, яку вже ніхто не зможе контролювати”.
Попередження про “ескалацію” з вуст Пароліна також з’являлися, коли Великобританія або США оголошували про передачу більшої кількості зброї українським Збройним Силам. Коротко кажучи, Паролін висловлювався щоразу, коли доля війни могла схилитися на користь України.
(…)
Я не вірю, що кардинал Паролін не усвідомлює, що постійно попереджати про ескалацію і робити це завжди, коли українці починають діяти (і мовчки ігнорувати дедалі жорсткіші дії Росії), означає не лише танцювати під дудку кремлівської пропаганди, але й підтримувати політику Росії. Адже саме Путін хоче, щоб світ був переконаний, що будь-яка дія українців, будь-яка нова форма їхньої оборони, будь-який прорив фронту може становити загрозу для миру в усьому світі.
Наче цього недостатньо, згідно з принципами етики війни (а також теології та філософії справедливої війни), українці мають повне право на самооборону, і це право включає можливість знищення логістики та військових об’єктів агресора. Моральна і політична відповідальність за можливі жертви – якщо не загибель людей, то знищення техніки чи озброєння – в такій ситуації лягає виключно на Росію. Одноосібна відповідальність за нестабільність і руйнування миру в цій війні також лежить на Росії.
Київ не напав би на Курську область, не увійшов би на територію Російської Федерації, якби не той факт, що Росія раніше напала на цю країну. Україна захищається і веде справедливу війну. Тому постійно стверджувати, що українські оборонні дії є загрозою миру, не тільки відповідає російській політиці, але й суперечить церковному вченню. І я чомусь не вірю, що кардинал Паролін цього не бачить.
Також цілком очевидно, що модель поступок Росії, до якої де-факто зводиться політика Ватикану, зовсім не наближає миру. Бо так сталося, що якби якісь домовленості були підписані до нападу на Курську область – вони були би продиктовані Росією та означали б величезне посилення Росії, і опосередковано реалізацію хоча б частини її цілей.
Росія не хоче миру, не хоче припинення кровопролиття, але й не хоче лише територіальних поступок. Її мета – змінити владу в Україні, зробити її знову залежною від Росії, відібрати її суверенітет і, в довгостроковій перспективі, змінити геополітичну конфігурацію в усій Центральній Європі. Росія недвозначно дає зрозуміти, що її цілі поширюються не лише на Україну, але й на всю Центральну Європу.
Путін хотів би, щоб НАТО пішло з країн Балтії, з Польщі, Чехії та Словаччини чи Угорщини. І якщо він виграє війну в Україні, він буде добиватися цієї мети, тому що його ніщо вже не зупинить. Таким чином, припинення вогню або мир, продиктований Росією, не наближає реального миру, а, як не парадоксально, віддаляє його. Це зі свого боку доводить, що прийняття бачення дій, яке пропонує Паролін, навіть означає поглиблення загрози подальших воєн, спровокованих Росією.
Невже Ватикан цього не бачить чи не розуміє? Мені б дуже хотілося вірити, що так, що політика кардинала Пароліна, як і політика Франциска, є результатом повного нерозуміння російської політики, пацифістської наївності. Тільки ось, навіть якщо це так, треба сказати цілком відкрито, що це політика не тільки неправильна, але і глибоко шкідлива. Шкідлива для миру, шкідлива для України, для Польщі, для Європи, але також і для Церкви».
головне фото: кардинал П’єтро Паролін/vaticannews.va/ANSA
Також читайте: Томаш Терліковський: «Не існує чистої сторінки в стосунках між народами»
Хресна дорога в Колізеї та казкова Росія Ватикану
Посланець Кирила знову у Папи: РПЦ активно «підгортає» у Ватикані
Повязані записи
