В ПЦУ розповіли про «30 срібників», за які Юда зрадив Христа

Богослужіння у Страсний тиждень неодноразово згадують подію зраду Юди і 30 срібників, за які він погодився видати Ісуса Христа. Яке практичне і символічне значення мала ця сума, що сталося з кривавими грішми та як це стосується нас?

Про це пише фейсбук-сторінка ПЦУ.

Ймовірно, Юда вбачав в Месії земного царя — того, хто принесе свободу юдеям — прожене війська римського кесаря та сяде в Єрусалимі на престолі Давида… А він, Юда, буде при ньому «міністром фінансів»…

Однак Ісус чітко дав зрозуміти Юді та всім учням, що не буде чинити військового заколоту, не стане земним правителем та не вестиме визвольної війни проти римлян. Навпаки, Він постійно говорить про те, що Йому належить постраждати і бути вбитому. Що й сталось — окупаційна римська влада об’єдналась з лідерами поневоленого народу. Через свій страх перед Христом, заздрість до Його мудрості та популярності, а також через ненависть, яка з цього зродилась, вороги видали Месію на жорстокі тортури та жахливу смерть. Юда був людиною «прагматичною», він і раніше крав гроші у Господа та побратимів, тому в його плани не входило ускладнювати собі життя — «не для того мама квіточку ростила».

«Іуда бачить до чого все йде. Він розуміє, що потрібно шукати якийсь “вихід”. Тому йде до первосвященників і запитує: «Що хочете дати мені, – і я вам видам Його? Вони запропонували йому тридцять срібників. І відтоді він шукав нагоди, щоб видати Його» (Мт. 26: 15 – 16)», — нагадують в ПЦУ. «Так збулося пророцтво старозавітного пророка Захарії, який говорить: “І сказав мені Господь: кинь їх у церковну скарбницю, – висока ціна, в яку вони оцінили Мене! І взяв Я тридцять срібників і кинув їх у дім Господній для гончара” (Зах. 11: 13)».

30 срібників – це скільки?

«Срібник – це срібний сикль (євр. «шекель»). Кожний срібник дорівнював 4 драхмам (тетрадрахмі). В Новому Завіті зустрічаємо свідчення, що один день праці найманого робітника коштував 1 динарій (це старовинна римська монета, яка в часи Христа дорівнювала 1 драхмі). Тобто, 30 срібників – це, умовно, оплата праці пастухові чи працівникові на виноградниках (Мф. 20: 2) за 120 днів, тобто за 4 місяці, за квартал праці звичайного робітника. Водночас у старозавітному законі йдеться про те, що якщо хтось уб’є чужого раба, то він має дати господареві компенсацію в розмірі 30 срібників. Тож, це не була на той час якась надзвичайно велика сума. І коли первосвященники оцінили життя Ісуса Христа в 30 срібників, то цим вони ще раз висловили стосовно Нього свою зневагу, давши за Нього “ціну” раба», – розповідають у публікації.

Що сталося з юдиними 30-ма срібниками?

Про це розказує Євангеліє від Матвія: «Тоді Іуда, що зрадив Його, побачивши, що Він засуджений, і розкаявшись, повернув тридцять срібників первосвященникам та старійшинам, кажучи: згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали йому: що нам до того? Гляди сам. І, кинувши срібники в храмі, він вийшов, пішов і удавився. Первосвященники ж, взявши срібники, сказали: не дозволено класти їх у скарбницю церковну, тому що це ціна крови. І, скликавши раду, купили за них землю гончареву для погребіння подорожніх. Тому і зветься земля та “землею крови” до цього дня. Тоді збулося сказане пророком Єремією, який говорить: і взяли тридцять срібників, ціну Оціненого, Якого оцінили сини Ізраїля, і дали їх за землю гончареву, як сказав мені Господь» (Мф. 27: 3 – 10)».

Юда повернув гроші первосвященникам і старшим, визнавши, що “згрішив, видавши невинну кров” та кинув срібники у храмі. Після чого “пішов геть і повісився” (Мт. 27, 3-6).

Юда і 30 срібників — символ зради

«На всі віки Іуда Іскаріотський став уособленням зрадництва, а його ці 30 срібників – символічною ціною за всяку зраду. Нехай протягом історії людства імена зрадників були різними, та й грошові винагороди значно вищими, але всі вони назавжди будуть називатися іудами, а їхні зрадницькі здобутки – срібниками, за які колись купили “землю крові”…», — наголосили в Православній церкві України.