Вона була хранителем знань про «святого священика Неаполя».
12 листопада, близько полудня, раптово відійшла у вічність Ґрація Руотоло, племінниця отця Доліндо, який навчав про віру з повним упованням на Бога та був автором відомої молитви: «Ісусе, Ти подбай про це». «Вона відчувала, що на неї покладена місія свідчити про його святість. Часто в храмі, де спочиває тіло о. Доліндо, паломники з відкритими ротами слухали дивовижні розповіді Ґрації про святого священника», — пише на Opoka о. Роберт Скшипчак.
Лише минулого тижня ми розмовляли по телефону. Вона дуже хвилювалася з приводу відкриття нового навчального центру, присвяченого її Дядькові — в Університеті Монтемурро д’Іпполіто в Неаполі — день відкриття якого запланований на кінець місяця. Вона не дожила ні до відкриття Центру, ні до чергової річниці відходу до вічності Слуги Божого о. Доліндо 19 листопада. Вона сама відійшла у вічність, за своїм звичаєм, несподівано і без попередження. Ця 95-річна жінка, попри своє немічне тіло, до кінця володіла чудовою пам’яттю і феноменальним розумом. Бог зберіг її в такій формі через покладене на неї завдання бути хранителькою знань про «святого священика Неаполя».
Лучано Реґоло, відомий в Італії журналіст і редактор книги «Святий у моїй родині», написаної Ґрацією, згадує про неї так: «Ґрація – блискуча, іронічна і прониклива жінка. Довгий час вона займалася підприємництвом. Але під зовнішньою твердістю вона приховує виняткову чутливість, яка допомогла їй дістатися до найглибших шарів безцінної духовної спадщини свого дядька, священника. Ґрація без особливих зусиль переконає вас зробити так, як вона хоче, не створюючи навіть найменшого враження, що прагне домінувати. Це завдяки її вмілому поєднанню сили і м’якості, але насамперед, коли це необхідно, завдяки її здатності пробуджувати в інших любов, повагу, цікавість і благоговіння до отця Доліндо, великого містика, що багато в чому дійсно нагадує Отця Піо, з яким він був в тісному контакті».
Вперше я зустрівся з Ґрацією біля могили отця Доліндо в храмі Люрдської Божої Матері та святого Йосифа на вулиці Сальватор Томмазі в Неаполі майже десять років тому.
«Чи буде мій дядько винесений на вівтарі, – сказала вона мені тоді, – це другорядне. Йому найбільше залежало на тому, щоб Святе Письмо матеріально повернулося до рук католиків як підручник віри і джерело, через яке Бог щодня Своїм живим голосом звертається до Своїх вірних. Він любив Слово Боже, любив молитву, був у глибокому духовному контакті з Христом і Його Матір’ю. Він багато страждав від своєї сім’ї, оточення та різних церковних інституцій. Свою автобіографію він назвав “Доліндо”, що означає “біль”». Наставник смирення та абсолютної довіри до Бога за будь-яких обставин. Знавець страждань, які він зносив з любов’ю та цілковитим підкоренням Господу історії.
Поряд зі сестрою Фаустиною, довіреною особою Божого милосердя, він є найбільшим пророком нашого часу.
Окрім свого захоплюючого свідчення життя і безмежної самопожертви Богові, він залишив по собі величезну спадщину праць, серед яких виділяється 33-томний коментар до всіх книг Святого Письма. Я чув від Ґрації багато історій та анекдотів про її дивовижного Дядька. Часто в храмі, де спочиває тіло отця Доліндо, паломники з Польщі з відкритими ротами слухали дивовижні розповіді Ґрації про святого священника.
Кожного разу, коли вона дзвонила, то запитувала мене: «Падре, коли ви приїдете?». І просила благословення в кінці розмови. Вона була в захваті від кожного свідчення, яке привозили з нашої країни про гостинність, яку отець Доліндо знаходить у серцях польського народу.
Якось, сміючись, вона згадала нашу першу зустріч і те, як її зворушив вигляд тоді ще невідомого священника з Варшави, який слухав кожне її слово з «розширеними зіницями». Ми, поляки, особливо вдячні Ґрації Руотоло за те, що вона передала нам пам’ять про свого великого Дядька.
Вона не дожила до чергової річниці його відходу до Неба, а також до відкриття улюбленого навчального Центру, присвяченого отцю Доліндо. Нехай прославлений Христос прийме її з розпростертими обіймами у Своєму щасливому домі.
Про автора: Роберт Скшипчак (нар. 25 серпня 1964), римо-католицький священник , академічний капелан у Варшаві. Магістр психології та доктор теології. Викладає догматичне богослов’я на Папському теологічному факультеті та у Вищій семінарії у Варшаві.
Книгу «Життя і служіння отця Доліндо Руотоло» можна придбати у видавництві «Місіонер»
Також читайте: Портрет фарисея
Стать демонів. Чого прагнуть ті, хто пропонує молоді «терапію» зі зміни статі?
Вирощування монстрів, або Ще раз про Євробачення
Повязані записи
