Хто має право благословляти?

Запитання: Хто має право благословляти? Чи може благословляти мирянин і в яких випадках? Чи потрібно просити благословення у лідера спільноти для своєї діяльності поза її межами, для волонтерства чи іншого?
На запитання відповідає о. др. Кшиштоф Шебля, викладач Вступу до Літургіки ВДС Львівської архидієцезії ім. Св. Йосифа Більчевського у Брюховичах: — Катехизм Католицької Церкви та Кодекс Канонічного Права, а також Книга Благословень, підготована після ІІ Ватиканського Собору, кажуть нам, що кожен охрещений силою священства, що випливає з Хрещення, має право благословляти. Однак ці книги також кажуть нам про окремі обряди благословень, очолити які світська особа може лише за певних обставин і за умови відсутності єпископа, священика чи диякона. У 1168 каноні Кодексу Канонічного Права написано, що згідно літургійних книг,  деяких сакраменталій (у нашому випадку благословення) за згодою ординарія місця, можуть уділяти світські особи, наділені відповідними якостями. А Катехизм Католицької Церкви у п. 1669 говорить, що силою священства, що виникає з Хрещення та Миропомазання ми покликані до того, щоби бути благословенням.

Цілком можливо, що це сягає ще часів Авраама, коли чуємо скеровані до нього слова про те, що благословляться у ньому всі племена землі! (пор. Буття 12:3) а також підтвердженням цьому можуть служити слова Апостола Павла до Римлян: «благословляйте, а не проклинайте!» ( Рим. 12, 14). Найкращим прикладом тут може служити  благословення, яке уділяють  батьки нареченим, або благословення батьків неопресвітера перед його першою Святою Месою. Також світські можуть благословляти їжу перед споживанням. Щодо публічних благословень світськими особами, то це можливо лише десь на місіях, де немає священика чи хоча б диякона, а особа, що благословляє, є катехитом чи лідером спільноти і проводить Літургію Слова чи іншу зустріч. Тоді благословення відбувається для цієї конкретної спільноти і немає масштабу публічності, і знову ж відбувається на правах і силою священства, що виникає з Таїнства Хрещення. У випадку, якщо член однієї спільноти проявив ініціативу чи був запрошений до іншої спільноти, щоб допомогти, чи на служіння, то просити про благословення на таке  служіння, він може лише у свого священика, а у лідера спільноти — лише в місійних умовах.

Якщо ж ми говоримо про наші реалії, коли маємо священиків у вільному доступі, коли спільноти і групи релігійні мають душпастирську опіку, тоді це недоречно. Звісно, якщо певна особа користується особливим духовним авторитетом, має високий моральний рівень, з огляду на який до неї власне і звертаються за благословенням, то це буде радше, як батьківське благословення. У всіх інших випадках, повторюсь, належить про це просити у священика.
Джерело: CREDO

Поділитись!Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+Share on LinkedInEmail this to someone

Comments are closed.