У середу, 14 лютого, Римо-католицька церква розпочинає Великий піст. Перший день Чотиридесятниці називають Попільною Середою. Особливістю цього свята є Меса з обрядом посипання голови попелом.
Попільна Середа як рухоме церковне свято випадає у різні дати в прямій залежності від дати Великодня за григоріанським календарем: найраніше її відзначають 4 лютого, найпізніше — 10 березня. Цьогоріч Великдень римо-католики святкуватимуть 31 березня.
«Звичай починати Піст в середу – так, щоб пісних днів було саме сорок (сорокаденне перебування Христа в пустелі, сорокарічна мандрівка народу Божого; число сорок в старозавітній традиції було незмінним символом очікування та очищення) оформився у VIII ст., про що свідчить текст Gelasianum Vetus. Тоді ж Попільну Середу стали іменувати “головою чотиридесятниці” — caput quadragesimae», – пише головний сайт РКЦ.
У Попільну Середу вірні дотримуються суворого посту, що полягає в утриманні від споживання м’яса та обмеженні кількості їжі. Такий піст обов’язковий для вірян від 18 до 60 року життя (хворі та особи літнього віку не мають обов’язку постити). Щодо кількості їжі, то можна один раз поїсти досита, а два рази перекусити. Щодо підлітків від 14 років, то обов’язковий піст полягає у відмові від споживання м’ясних страв.
У Римі початок Великого посту відзначається папською покаянною процесією. Цей звичай склався в перші століття християнської спільноти Риму у зв’язку з існуванням чину покутників – тобто тих, хто переживав період канонічного покаяння за вчинені публічно важкі гріхи. У понеділок після першої неділі посту в храмі святого Петра в оковах (San Pietro in vincoli), що сам по собі є символом людини, закованої в ланцюги гріха, єпископ здійснював покаяльне богослужіння, в якому брали участь покутники. Це богослужіння називали statio – словом, запозиченим християнами з римського військового словника, що означало похідний табір, стоянку на дорозі. Воно символізує духовне чування і боротьбу зі злом, до якого покликані християни подібно до воїнів, що стоять на варті у військовому таборі. Часто цим терміном позначали не тільки покаянного богослужіння, але і сам піст (наприклад, щотижневий).
Також на розвиток покаянних звичаїв у Європі великий вплив справила англо-саксонська літургійна й аскетична практика: в англо-саксонських церквах після посипання попелом на початку посту каяників у буквальному сенсі виганяли з храму, куди вони не мали права увійти аж до Великого Четверга. «Цей звичай ототожнював стан каяття зі станом Адама, вигнаного з раю. Приречений поневірятися в самоті і їсти хліб у поті чола, він також уподібнювався до блудного сина, якій був далеко від Дому люблячого Батька. Возз’єднання їх з Церквою передбачало одягнення в нові, святкові шати та введення в храм з процесією, яка одночасно була і процесією шлюбного бенкету, і ходою ангелів на Небеса», – зазначають в РКЦ.
Звичай посипати голову попелом на знак покаяння серед мирян поширив у 1091 році папа Урбан II, який радив брати участь у цій практиці також і духовенству, що формально не входило в категорію «покутників». З цього часу обряд накладання попелу, перенесений на середу, з якої починається Чотиридесятниця, набуває загального характеру: період покаяння починався для всіх вірних і закінчувався у Великий Четвер. «Примітно, що чоловікам насипали попіл на верхівку, а жінкам (приходили в храм з покритою головою) малювали знак хреста на чолі. У XII ст. римським клірикам Папа посипав голову попелом в титулярном храмі святої Анастасії. Цей храм, розташований поруч з Великим Цирком, де зазнали мучеництво багато християн в період гонінь, відомий також тим, що саме там Папа здійснював Святу Літургію на Різдво після встановлення його дати 25 грудня», – розповідають в РКЦ.
Протягом певних періодів обряд накладання попелу також продовжувався у вигляді покаянної процесії духовенства: клірики зі співом покаянних антифонів піднімалися на Авентинський пагорб, в базиліку святої Сабіни – зокрема, Папа, який йшов у процесії, проходив цей шлях босоніж. Тут відбувалася покаянна Меса. Відповідно до однієї з думок, підйом на пагорб повинен був символізувати шлях до висот духу, який віруючі здійснювали під час Посту.
Участь у Святій Месі в Попільну Середу не обов’язкова. Проте розпочати Великий піст участю у богослуженні – добрий крок. Окрім того, саме під час Літургії у цей день на знак покути голови посипають попелом – таким символічним жестом можна налаштуватися на початок Посту. Як розповідає сайт Вищої Духовної Семінарії Святого Духа РКЦ, сам обряд відбувається після прочитання Євангелія і проповіді. Священник, який очолює Месу, освячує попіл, зроблений із минулорічних вербових гілок, потім читає молитву і кропить попіл освяченою водою. «Ця молитва звертає нашу увагу на людську скороминучість, нетривалість, і подає нам засіб — тобто покуту — для осягнення неминучості, тобто вічності. Потім священик посипає голови вірних попелом у формі хреста, кажучи: “Покайтеся та вірте в Євангеліє” (Мр. 1,15) або “Пам’ятай, що ти є порох і в порох обернешся” (пор. Бут. 3,19). Після цього Свята Меса продовжується у звичайному порядку».
Для охочих розпочати Піст у молитві пропонуємо графік богослужінь Попільної Середи в кількох храмах РКЦ львівської територіальної громади:
Латинський катедральний собор, парафія Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (площа Катедральна, 1)
7:30, 10:00, 18:30 – Свята Меса польською мовою
17:30 – Свята Меса українською мовою
У п’ятницю Катедра запрошує на Хресну Дорогу. Польською мовою її молитимуться після Меси о 10:00 та 18:30, а українською – о 16:30 перед україномовною Месою.
Парафія Св. Антонія (вул. Личаківська, 49а)
Святі Меси – 8:00, 18:00
Парафія св. Марії Магдалини (вул. С. Бандери, 8)
10:00 – Свята Меса польською мовою
18:30 – Свята Меса українською мовою
Парафія св. Йоана Павла II (Львів-Сокільники, вул. Стрийська, 6)
9:00,19:00 – Святі Меси.
У Попільну середу на парафії розпочнуться великопісні реколекції, які проведуть диякон Петро Демій, о. Єфрем Михальський ОСБ та о. Лукаш Лесняк.
Парафія св. Архистратига Михаїла (Львів-Сихів, вул. Освицька, 4)
9:00 – Свята Меса українською мовою
18:00 – Свята Меса польською мовою
Санктуарій Матері Божої Винниківської (Винники, вул. Львівська, 1)
9:00 – Свята Меса
Повязані записи
