Зазвичай люди у переддень Різдва діляться на два типи. Перші – ті, хто виглядає зорю, що покликана пригадати нам про ту, яка сповістила народження Спасителя. Другий тип – це ті, які також вдивляються в небесну далечінь, пригадуючи собі про появу ангела та небесного війська над Вифлеємом. Сьогоднішні роздуми у своїй колонці на сайті «Духовна велич Львова» богослов та громадський діяч Назарій Петрів присвятив ще одному герою різдвяної містерії — ангелу.
Ангели – провісники Божої волі
Ми добре знаємо, що сам термін angelos походить із грецької мови та означає того, хто приносить звістки/посланця. Подія народження Христа супроводжувалась появою не лише одного небесного посланця, але цілого ангельського воїнства. Сам факт згадки євангелистами має на меті підкреслити винятковість події, що відбувається у хліві маленького містечка. Слід пам’ятати, що для Ізраїльського народу зустріч із ангелом завжди була символом живої зустрічі з Богом. Ангели сповіщають людині волю її Творця. У випадку народження Ісуса Христа поява ангела, який говорить, і небесного війська за Ним, покликана вказати не лише на важливість події, але й на зміну Божої комунікації з людиною. Новонароджений— це сам Господь, який не тільки промовляє до людини, а й стає людиною. Тобто подія Різдва вказує на новий виток в ікономії спасіння. Господь у всій своїй повноті входить у земну реальність. Входить у видимий та зрозумілий і водночас таїнственний — незбагненний – спосіб. Видимий та зрозумілий — бо немовля; таїнственний та незбагненний – бо це сам Бог, що ніжно потягується у яслах. Факт того, що божественна таїна сьогодні об’явилась людству також підкреслює поява небесних духів.
Ангели – свідки Божого вподобання
Ангельська поява має і дуже практичну мету, адже підкреслює масштабність події, рівної якій немає у цілому Всесвіті. Згідно віри єврейського народу, ангел, окрім того, що сповіщав людині Божу волю, самим фактом своєї появи вказував на праведність чи боговгодність людини, адже лише праведні можуть побачити Господа; і в той же ж момент поява ангела була своєрідним «запобіжником безпеки», адже ніхто з живих Бога не бачив. Подібну логіку має і поява ангела та небесного війська пастухам. З одного боку — це виняткова подія, яка охоплює небесну та земну реальності, а з іншого — пряма вказівка на боговгодність людини. Так, людина може грішити, зрештою, і грішить, але Господь завжди бачить у ній більше — бачить той першообраз та Свій задум щодо людини. Варто також звернути увагу, може не на такі помітні акценти біблійної розповіді. Ангели проголошують волю Божу, але також сповіщають про, мабуть, трохи забуту людьми істину – «мир людям Його вподобання». Мир — як божественний дар – походить від Бога, і Він обдаровує цим даром людей доброї волі. Обдаровує не найкраще вишколених чи обізнаних у Писаннях, зовсім ні: обдаровує тих, хто має добру волю і відкрите серце — почути і послідувати за Ним.
Ангели вказують шлях
Цікаво, що біблійна історія появи ангельського війська пастухам не подає нам діалогу між цими двома групами Божих творінь. Єдиними, хто говорить, є ангел та небесне військо, яке оспівує народження Божого Сина. Для біблійного автора, мабуть, не так важливо було представити читачам діалог, як показати дію – результат зустрічі. Жодне Боже об’явлення не може бути сповненим, якщо людина не має доброї та непримушеної волі почути, відкритого серця, щоб прийняти, та готовності — реалізувати. Всі ці три передумови для сповнення людиною Божої волі мали ізраїльські пастухи. Очевидно, що це були віруючі люди, які не лише знали біблійні тексти та пророцтва – вони також знали про Божу дію у житті людини. Зверніть увагу, пастухи, коли побачили небесне воїнство, не втекли: вони вислухали та прийняли рішення (свобідною волею) – знайти Дитятко. І в цьому рішенні-дії розкривається ще одна місія небесного посланця — вказати людині шлях для пошуку Бога. Власне, вказати на шлях, не привести! Людина мусить добровільно захотіти зустрітися з Богом. Ангел може допомогти на шляху, але рішення – за самою людиною.
Зустріч із Богом – дар людині
Наприкінці хотів би звернути увагу на ще один цікавий аспект різдвяної історії: пастухи-люди стали тими, хто приходить із поклоном до Новонародженого. Ангели — сповіщають, прославляють та скеровують пастухів, але саме люди отримують нагороду за відкрите серце — зустріч із Живим Богом, зустріч, після якої вони не лише залишаються живими, але й радісно проголошують те, свідками чого стали. Біблійний автор присвячує цьому факту всього небагато слів, однак ці кілька слів ніби виступають провісником усієї місії Христа: Бог приходить у світ, ставши людиною, щоби зустрітись із людиною. Той, хто пережив зустріч із Господом, не втратив життя, а віднайшов його.
Нехай же ж ангел-охоронець кожного читача, подібно як багато років тому ангели у полі над Вифлеємом, вкаже кожному з нас шлях до Господа і допоможе пережити особисту зустріч з Ним.
Про автора: Назарій ПЕТРІВ, живе та працює у Львові, греко-католик, випускник УКУ, докторант богослів’я, перекладач, працює в соціальних проєктах.
Також читайте: «Великі діла робляться в тиші»: Назарій Петрів про недооціненого Героя Різдва
Таємниці біблійних пастухів, або що криється в простоті?
Свята Джанна творить чудеса через свою ікону: українці діляться свідченнями
Повязані записи
